Головні члени речення.
Просте речення.
Типи мовлення: опис, роздум і розповідь.
Непоширені й поширені звертання.
Розділові знаки при звертанні
Групи вставних слів.
Розділові знаки при вставних словах.
Однорідні члени речення в простому реченні

Роль і місце пісні в житті українців.
Головні календарні обряди.
Народна обрядова пісня, її різновиди.
Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) – на вибір.
Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка» (на вибір).
Веснянки: «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця» (на вибір).
Народні колискові пісні «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»
Провідні мотиви, лексичні особливості колискових.
Календарно-обрядові пісні рідного краю.

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

Кома між частинами складного речення, з’єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.
Пряма мова. Діалог

Пісні літературного походження «Ще не вмерла Україна...» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО –національний гімн нашої держави.
Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв’язок із «Молитвою» О. КОНИСЬКОГО й М. ЛИСЕНКА, духовним гімном України.
«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА – пісня, що стала народною.
Патріотичні мотиви пісень літературного походження.

Правопис  значущих частин слова. Написання і вимова префіксів пре-, при-, прі-.  
Позначення  на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів.
Вимова і правопис префіксів роз-, без-.
Спрощення в групах приголосних.
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.
Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х]у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].
Основні випадки чергування у – в, і – й, з – із – зі (правила милозвучності).
Вимова і правопис префіксів з- (зі-, с-), роз (розі-).
Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я.
Основні правила переносу.
Правила вживання знака м’якшення.

«Євшан-зілля» Коротко про письменника.
Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі «Євшан-зілля».
Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини.
Краса природи рідного краю.

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. 

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.

Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова.

Групи слів за значенням: антоніми, омоніми, пароніми, синоніми.

Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів.
Лексична помилка (тавтологія, калькування, уживання слів у невластивих значеннях тощо) та умовне позначення її

«Думка» («Тече вода в синє море»), «Іван Підкова» (без вступу)
Відомості про перебування поета в Петербурзі.
Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка.
Зображення історичного минулого.
Героїзм та відвага козаків та їхнього ватажка.
Специфіка ліричних і ліро-епічних творів.