У ніч із 31 жовтня на 1 листопада традиційно святкують Гелловін. І хоча найгучніше свято відзначається у США, Канаді, Ірландії та Великій Британії (за популярністю в цих країнах Гелловін поступається лише Різдву!), воно стало надзвичайно відомим у всьому світі. Стильні костюмовані вечірки, цукерки, ліхтарі з гарбузів, яскраво та страхітливо оздоблені будинки... Візуальна складова Гелловіну вражає! Охочих поринути у святкову атмосферу чимало не лише закордоном, а й в Україні, хоча загалом ставлення до Гелловіну в нас неоднозначне.
Пропонуємо сьогодні дізнатися трохи більше про це непересічне свято!
Від Самайну до Гелловіну
Існує кілька версій походження Гелловіну, а одна з найпопулярніших розповідає про давнє кельтстке свято Самайн, що знаменувало собою завершення сільськогосподарських робіт і збирання врожаю. Самайн вважався завершенням річного циклу і початком нового, а тривало святкування аж 7 діб! Багато хто розповідає про те, що свято відпочатку було пов'язане зі смертю та надприродним (ще б пак, адже старий рік помирав, а натомість народжувався новий!), але насправді прямих доказів цьому немає. Як темне та поганське свято Самайн почали сприймати після прийняття християнства.
Натомість сучасні дослідження доводять, що Гелловін насправді має християнське коріння. Так-так, не варто дивуватися! Спочатку день Усіх Святих католицька церква відзначала 13 травня (це дуже давня традиція), аж доки у VIII столітті папа Григорій ІІІ освятив у Римі каплицю в базиліці святого Петра на честь Усіх Святих саме 1 листопада. Це і стало причиною переносу святкування. Але варто визначити, що язичницькі традиції так чи інакше все одно знайшли своє відображення в Гелловіні.
Походження назви
День Усіх Святих – велике християнське свято, день пам'яті всіх шанованих церквою святих. Католицька церква традиційно відзначає його 1 листопада, а 31 жовтня – передвечір'я свята. Слово походить від англійського Hallowe'en – скорочення виразу All Hallow's Eve - Вечір усіх святих, яке своєю чергою розшифровується як All Hallowed Souls Eve – дослівно: Вечір усіх святих душ.
Ліхтар Джека: звідки взялися моторошні гарбузи
Одним із головних символів свята є так званий Ліхтар Джека – гарбуз, на якому вирізане зловісне обличчя з кривою посмішкою, а всередині миготить вогник свічки. У сучасному розумінні він символізує неприкаянні душі, приречені блукати по землі. А почалося все з цікавої легенди.
Жив собі Скупий Джек, який одного разу вирішив запросити самого Диявола випити з ним. Звісно, скупим Джека називали недарма, тож не варто дививуватися, що за випивку платити він не схотів, натомість примудрився переконати Диявола перетворитися на монету, аби нею і розплатитися. Диявол погодився, перетворився на монету, а Джек швиденько сховав її в кишеню, де лежав срібний хрестик. Отак нечистий опинився у пастці. Джек пообіцяв звільнити Диявола, якщо той не турбуватиме його впродовж року, а у випадку смерті не забиратиме його душу. За рік Джек знову зустрівся з Дияволом та хитрістю змусив того залізти на дерево, аби зірвати плід, а сам тим часом намалював на стовбурі хрест. Диявол не міг злізти, тож Джек в обмін на свободу виміняв обіцянку не турбувати його ще десять років. Утім, Джек помер до завершення цього строку. До раю він потрапити не зміг – надто багато грішив. До пекла Диявол, пам'ятаючі минулі зустрічі, його теж не пустив. Він дав Джеку вуглинку, що жевріла, та відправив у темну ніч. Джек поклав вуглинку в ріпу і відтоді блукає по землі.
Звернули увагу на те, що в легенді фігурує ріпа, а ніякий не гарбуз? Це не помилка, насправді спочатку так і було: ліхтарі виготовляли з ріпи або картоплі та виставляли у вікна – це мало відлякати злих духів. А ще такі ліхтарики використовували для того, абі розігрувати друзів або мандрівників.
Традицію створення Ліхтарів Джека принесли у США ірландські мігранти, які швидко здогадалися, що вирізати страхітливі обличчя саме на гарбузах простіше, а виглядають вони зрештою цікавіше. Першу згадку про Ліхтар Джека, виготовлений саме з гарбуза, можна знайти в оповіданні Натаніеля Готорна «Великий карбункул» (1835), а в оповіданні «Оперення» (1852) згадувалося опудало з головою-ліхтарем.
Перше ж зображення гарбузового Ліхтаря Джека з'явилося аж у 1897 року в газеті «Harper's Weekly». Його популярність також багато хто пов'язує з оповіданням Вашингтона Ірвінга «Легенда сонного виярку» (1820), в кульмінації якого безголовий вершник жбурляє в головного героя гарбуз.
Костюмовані вечірки: хто страшніший?
Насправді яскраві гелловінські костюми є порвняно новим елементом святкування. Офіційно поява маскарадних костюмів зафіксована у 1895 в Шотландії: тоді дітлахи в масках ходили по домівках та випрошували солодощі. А ще варто розуміти, що перші костюми були аж ніяк не стильними та красивими, навпаки, вони були дійсно страшними: діти перевтілювалися у потворних худих істот. Але поступово костюми еволюціонували, ставали все цікавішими та красивішими.
Зараз під час Гелловіну найчастіше перевдягаються в найрізноманітнішу нечисту силу, але не менш популярнми є костюми королів / королев, чаклунів / фей, вампирів, відьом, перевертнів тощо. Також нерідко можна зустріти образи поп-персонажів (наприклад, героїів фільмів та серіалів), або просто знаменитостей.
Більше солодощів!
Найвідоміша традиція Гелловіну – випрошування солодощів. Діти в костюмах ходять від будинку до будинку та випрошують солодощі. Коли їм відчиняють, діти запитують: «Частування чи шкода»? Під частуванням мається на увазі пригощання цукерками (в деяких країнах заведено давати гроші), а от шкода – це не просто пуста погроза, адже якщо власники не відкрили двері чи не пригостили (а той взагалі вигнали геть!) гостей, то їм можуть помститися.
Насправді багато хто згоден роздавати солодощі і просто так, без зайвих погроз: у такому випадку власники прикрашають свої будинки на честь Гелловіну та лишають солодощі на ґанку чи веранді, аби діти спокійно могли їх узяти.
В Україні ставлення до свята неоднозначне. Багато хто вважає його чужим та «темним», нерідко наголошується на тому, що ми маємо свої чудові та давні свята, тож не варто переймати чужоземні. Але насправді Гелловін став для українців ще одним приводом трохи побешкетувати та розслабитися. І, можливо, переглянути кілька страшних фільмів! А як святкуєте Гелловін ви?
