Вам потрібно готуватися до уроку, повторити матеріали до НМТ чи до контрольної, але замість цього ви зависаєте в телефоні, вмикаєте серію улюбленого серіалу чи просто задумливо дивитеся у вікно? Вітаємо, ви маєте справу із прокрастинацією!
Прокрастинація – це відкладання виконання завдань / справ на потім. Її називають хворобою сучасності, її засуджують, її соромляться, але всі з нею так чи інакше стикаються.
А ще нерідко люди можуть говорити, що ніяка це не прокрастинація, а, наприклад, банальна лінь чи втома. Так, інколи так і є, але варто розуміти, що кожен із цих станів також має свої причини та пояснення, тому їх теж не варто одразу засуджувати. Наприклад, лінь може бути результатом відсутності мотивації або мети, втома - нестачі сну та фізичного перенавантаження чи взагалі хвороби.
Натомість прокрастинація є, все ж таки, дечим іншим. Це той стан, коли ви не втомлені та не лінуєтеся, а просто відкладаєте те завдання, яке вважаєте не надто приємним на потім. Водночас ви можете чудово знати, що така поведінка матиме негативні наслідки, але все одно чините саме так. Наприклад, ви знаєте, що якщо зараз на годину зависнете над переглядом нових тіктоків, то не встигнете виконати домашнє завдання і або робитимете його до ночі та не виспитеся, або взагалі не впораєтеся та отримаєте незадовільну оцінку.
Причини прокрастинації
Насправді в цього стану є причини. І серед них:
- страх поразки;
- невпевненість у власних силах;
- відсутність впевненості щодо того, як саме виконувати завдання;
- нестача мотивації;
- внутрішній страх щодо результатів: вони можуть не вдовольнити як вас самих, так і вчителя;
- невміння планувати час та розставляти пріоритети.
Більшість прокрастинаторів, до речі, чудово розуміють, що роблять, навіть якщо і не знайомі з цим терміном. І від того ще більше сумують.
А от якщо поглянути на прокрастинацію із біологічної точки зору, то виявиться, що фона фактично є результатом “суперечки” між лімбічною системою та префронтальною корою нашого мозку. Префронтальна кора пов’язана з логічними та аналітичними функціями, саме вона відповідає за плани на майбутнє та самоконтроль. Натомість лімбічна система відповідає за емоційність та імпульсивність. І коли нам доводиться працювати над не надто веселим, хоча і дуже потрібним, завданням, лімбічна система нерідко перемагає префронтальну кору.
Поради для протидії прокрастинації
- Спочатку – найнеприємніше. Тобто починайте роботу з тих завдань, які здаються найбільш нудними та неприємними. Той факт, що вам вдалося із ним впоратися, надасть мотивації, а отже - ви станете більш продуктивними.
- Усе поступово. Розділіть велике завдання на кілька частин. Так навіть великі обсяги роботи більше не будуть здаватися такими вже жахливими, а кожен наступний крок приноситиме радість.
- 10 хвилин. Встановить таймер на 10 хвилин та сідайте працювати. Тільки старанно та без відволікань! Можна спробувати техніку Помодоро.
- Дайте обіцянку. Озвучте свою мету публічно – розкажіть про неї батькам, друзям, напишіть у соцмережах. Це такий собі позитивний тиск, який допоможе працювати більше плідно.
- Використовуйте позитивне підкріплення. Що зробить вас щасливими? Наприклад, впоралися зі всіма домашніми завданнями – дозвольте собі зʼїсти цукерочку.
- Прокрастинуйте, але з користю! Так, прокрастинація теж буває різною. Не обовʼязково залипати в тіктоці, можна піти прогулятися, займатися спортом, прибрати у квартирі тощо. Головне – перемкнутися.
- Дайте мозку відпочинок. І займіться діяльністю, що не повʼязана безпосередньо з виконанням завдання. Почитайте книгу, наприклад.
