Що таке емоційний інтелект? Вважається, що це здатність розуміти та керувати власними емоціями, а також розуміти емоції інших людей. Якщо добре подумати, то у сферу відповідальності емоційного інтелекту потрапляє чимало важливих навичок – уміння підтримувати стабільний емоційний стан, зберігати працездатність у критичних ситуаціях, не піддаватись на провокації та пропаганду, створювати горизонтальні зв’язки тощо.
Тобто емоційний інтелект, як і будь-які м’які навички, дає чимало плюсів людині чи суспільству, що ними володіють. Може здатися неймовірним, але саме вони роблять сучасне європейське суспільство більш заможним та ефективним, а Україні надають перевагу у війні проти росії. Як усвідомити цю суперсилу та навчитись нею користуватися? Які переваги вона здатна надати українському суспільству у війні? Розглянемо деякі з них.
Пропаганда проти емоційного інтелекту
У критичних ситуаціях тримати себе у хорошій фізичній та емоційній формі надзвичайно важливо. Від цього залежить наша здатність продуктивно працювати, реагувати на виклики та багато іншого. Тож чи варто казати, що перше завдання пропаганди – позбавити нас стабільного емоційного стану.
На щастя, саме таким впливам здатен протистояти емоційний інтелект. Наймасовіша та найпоширеніша пропаганда розрахована на розкачування емоційного стану громадян, що мінімально рефлексують інформацію та власні емоції. Її розрахунок полягає в тому, що ви автоматично проявите найпростіші рефлекси – обурення, страх, дистанціювання, агресію, без жодних спроб контролювати перші імпульси.
Зауважити: Варто згадати поширену у часи «Помаранчевої революції» пропагандистську мапу, що ділить українців на 3 сорти, залежно від проживання у східних, центральних або західних регіонах. Мета її очевидна – викликати обурення та відчуження громадян. Створити ситуацію, де одні люди протиставлять себе іншим і консолідуються навколо «своїх» лідерів.
Насправді ця ситуація не надто відрізняється від прийомів маркетингу, де певні вікові, гендерні або соціальні групи приваблюють до певних товарів, демонструючи маркери, із якими ті асоціюються. При цьому, що сильніша самоідентифікація груп (інколи штучно створена), то дієвішим є маркетинговий прийом.
Отже, зловивши себе на тій чи іншій емоції, спробуйте знайти слово для того, що відчуваєте. Це негативна емоція? Вона підштовхує до термінової дії чи написання коментарів? Бажання виправдатися? Захистити когось? Вона висмоктує сили, вселяє розпач, невпевненість, бажання самоізолюватись?
Коли емоцію буде виявлено, її інтенсивність автоматично знизиться, а ваш самоконтроль збільшиться. Тепер варто прийняти той факт, що ви зреагували на подразник саме таким чином. Визнайте – певна ситуація або перспектива викликає у вас страх. Якщо ви сховаєте від себе цей факт, то це означатиме ігнорування власних потреб і реальних можливостей. Тож замість заміщення неприємної або небажаної емоції штучною, зате соціально прийнятною, спробуйте працювати із тим, що є.
Аби краще зрозуміти доцільність саме такого підходу, спробуйте уявити, що отримавши травму ноги ви намагаєтеся жити як звичайна людина. Інший приклад – із усіх сил роздивлятись напис вдалині, маючи слабкий зір. Смішно і шкідливо? Тоді чому ми намагаємося жити подібним чином коли справа торкається емоцій?
Не ховати голову в пісок
Чи була війна і пов’язані з нею складнощі несподіванкою для вашої родини? Якщо ні, це добре. Утім, не секрет, що чимало людей у нашій країні не надто цікавляться політикою. Тож для них бойові дії стали цілковитою несподіванкою. Як результат, сьогодні вони відчувають себе у «завислому», невизначеному стані, що перешкоджає нормальній діяльності та мотивації.
У чому різниця між першими і другими громадянами? Картина світу перших анітрохи не здригнулася і не постраждала. Вони мали певний план дій чи уявлення, що будуть робити в разі негоди. Що ж до других, то з початком війни вони переживають істотний розрив між своїм уявленням про світ та реальністю. Якщо ви належите до цієї категорії, то ваше завдання – якнайшвидше зменшити цю прірву та стати на об’єктивну позицію.
Як ми помітили, на початку війни, погляд росіян на Україну також був далекий від об’єктивного. Вони не очікували опору та не були готові до довгого конфлікту, що призвело до значних втрат. Тож, як можемо бачити, успіх у війні, як і в будь-якій іншій ситуації, істотною мірою залежить від відсутності ілюзій. Що швидше вам вдасться подолати розрив, то швидше ви почнете діяти коректно та відповідно до ситуації.
Аби досягти цього, спробуйте уявити всі можливі перспективи та небезпеки, оцінити терміни війни та скоригувати свої плані згідно з ними. Не намагайтеся займатися самозаспокоєнням та сподіватися на швидке закінчення конфлікту. Як і у випадку з оцінкою власних емоцій, варто оцінювати ситуацію реалістично. Не уявляйте ворога занадто слабким або занадто сильним, хоча це може бути і спокусливо. У першому випадку ви зазнаєте розчарування, коли перемога не прийде швидко, а в іншому – ризикуєте здатись без бою навіть там, де цілком могли досягти успіху.
Отож, як ми бачимо, як песимізм так і безпідставний оптимізм можуть бути однаково шкідливими. Це емоційні гойдалки та перебільшення, що заважають стабільності та продуктивності. Емоційний інтелект допомагає відійти від подібних крайнощів, зменшити залежність від панічних настроїв, навчитись реалістично оцінювати інших та не піддаватись маніпуляціям. Саме ці навички є основою для успішної довготривалої боротьби в будь-яких кризових ситуаціях.
