Якщо попросити пересічного українця назвати п’ять найвидатніших діячів в історії України, висока ймовірність, що до переліку увійде Богдан Хмельницький. Втім, чи зможуть ті самі люди обґрунтувати його внесок та розкрити характер?
Постать Хмельницького багато в чому подібна до Шевченка, насправді він лише трохи поступається поету в популярності. Втім, за що саме ми поважаємо гетьмана? Розгляньмо докладний історичний портрет Богдана Хмельницького та спробуємо скласти характеристику різних періодів його життя.
Народження, освіта і юність
Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький народився у 1595 році в родині чигиринського сотника при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Хоча точні дані відсутні, ймовірніше за все, відбулося це в родовому селі Хмельницьких у Суботові, поблизу Чигирина (Наддніпрянщина).
Бувши шляхтичем, Богдан отримав якісну освіту. Хлопець починає навчання в місцевій школі, потім переїздить до Києва, а згодом і до Львова, де вчиться в єзуїтському колегіумі та опановує польську, латину і французьку.
На стороні Речі Посполитої
У 1620 році юнак вступає на військову службу та бере участь у поході Речі Посполитої на Молдавію, яка на той час перебувала під владою Османської імперії. Батько Богдана гине в битві під Цецорою, а хлопець потрапляє до турецького полону. Через два роки, викуплений ріднею, Зиновій повертається в Суботів, а згодом і на службу в реєстровому козацькому війську, де обіймає посаду військового писаря, а потім і місце батька – чигиринського сотника.
У 1634 році воює у складі польського війська проти Московії. За особливі заслуги при облозі Смоленська нагороджений золотою шаблею, а через рік за порятунок Владислава IV отримує особливу прихильність польського монарха. Протягом кількох наступних років Богдан бере участь у набігах на міста Османської імперії, серед яких найбільшим успіхом став грандіозний морський похід на Стамбул.
Повернувшися до України, Хмельницький оселяється з дружиною Оленою на родовому хуторі в Суботові та тимчасово відходить від військової справи.
Зрада і пошук справедливості
Можливо, Хмельницький і надалі лишався б союзником Польщі, але не судилося. Польський шляхтич Данило Чаплинський вчиняє напад на суботівський хутір. В результаті село було пограбовано й спалено, дружину Олену насильницьки видано заміж за Чаплинського, а десятилітній син Богдана помирає від гарячки, спричиненої побиттям.
Дотримуючися закону, Хмельницький шукає справедливості в суді. Утім, як і звернення до короля, це не дає результату. Владислав IV не бажає втручатись у справу та покладає питання відновлення честі на розсуд самого Хмельницького.
Саме ця подія мала ключовий вплив на історичний портрет Богдана Хмельницького. Не отримавши підтримки, на яку очікував, отаман відвертається від Польщі та стає на сторону українського народу, котрий теж зазнавав несправедливості та утисків від польської шляхти.
Прихід до влади
Особиста образа Хмельницького на колишніх союзників збігається з обуренням українців, чия незгода з жорстоким правлінням поляків переростає у відкритий бунт. На частині українських земель, що входили до складу Речі Посполитої, розпочинається національно-визвольна війна (1648-1657 років), а Хмельницький, завдяки лідерським якостям та високим ораторським здібностям, швидко стає її очільником.
У 1647 Богдан тікає на Запоріжжя, де переконує реєстрових козаків стати на сторону повстанців, а 1648 року обирається гетьманом. Аби посилити позиції України, добре знайомий з турецькими та татарськими порядками Хмельницький укладає договір із татарським ханом Тугай-беєм (1648 р), котрий виступає проти Речі Посполитої на боці козаків.
Війна з Польщею (Хмельниччина)
Військо польське вирушає, аби приборкати бунтівників. Але 8 травня 1648 під Жовтими Водами зазнає нищівної поразки, а за тиждень ще однієї під Корсунем. Хмельницький здобуває перемогу за перемогою – при облозі Львова (1648 р), а згодом і Замостя, відкривши дорогу на Варшаву.
У той самий час раптово помирає Владислав IV. Проте Хмельницький робить помилку, не скориставшися можливістю наступу, а веде перемовини, сподіваючися, що новий король (Ян Казимир) реформує політичну будову Речі Посполитої. Гетьман сподівається, що монарх урівняє в правах український і польський народ, надавши Україні автономію, але цього не відбувається.
Весною 1649 р. Хмельницький з татарським воєначальником Іслам-Гіреєм розбиває польську королівську армію під Зборовом. На цьому етапі він робить ще одну помилку, відмовившися від остаточного розгрому Польщі та розпочинає перемовини про визнання себе законним правителем незалежної України. Тим часом поставлений у скрутне становище Ян Казимир веде переговори з Іслам-Гіреєм, котрий не був зацікавлений в остаточній перемозі та посиленні Хмельницького. У вирішальний момент він стає на сторону поляків та послаблює позиції козацького війська. Це змушує гетьмана підписати компромісний Зборівський договір (17 серпня 1649).
Подальше протистояння з Польщею
Зборівська угода не задовольняла жодну зі сторін, тож і Польща, і Богдан Хмельницький ведуть активні політичні перемовини, намагаючися посилити власні позиції. У 1650 році польським дипломатам вдається заручитися підтримкою Василя Лупула, правителя Молдови. У відповідь на це Хмельницький відновлює свої контакти з кримськими татарами та організовує похід спільного козацько-татарського війська на Молдову. Це змушує Лупула згодитись на династичний шлюб між донькою молдавського правителя та сином Хмельницького Тимошем.
Поки військо гетьмана перебуває у Молдові, Річ Посполита вдається до наступу на Брацлав (1651 р). У вирішальному бою під Берестечком військо кримських татар знову відступається від Хмельницького, через що козаки терплять поразку. Отримавши перевагу, польська сторона укладає більш вигідний Білоцерківський договір 1651 року, котрий погіршує українські умови, прописані у Зборівській угоді.
Блискуча перемога у Батозькій битві 1652 року дозволяє дещо покращити позиції України та відновити її автономію, але наступ військ Речі Посполитої та подвійна зрада татар змушує Хмельницького вдатись до пошуку надійніших прибічників.
Антипольська коаліція
Нового союзника Хмельницький вбачає у православному Московському царстві. У 1654 році він укладає Переяславську угоду, яка викликала невдоволення частини суспільства, козацької старшини та духовенства.
Результатом угоди стає спільна з Москвою кампанія проти Польщі, але вже у 1656 році російський цар підписує сепаратний договір з Річчю Посполитою. Він зраджує переяславським домовленостям та починає власницьку політику по відношенню до українських земель.
Намагаючися знайти нового союзника, Хмельницький укладає домовленість із супротивницею Польщі – Швецією (1657 р). Втім, дипломатичну діяльність гетьмана зупиняє хвороба. Передбачаючи скору смерть Богдана Хмельницького, козацька рада обирає його сина Юрія новим гетьманом. Невдовзі, 27 липня 1657 року, великий полководець помирає на рідному хуторі.
Цікаві факти про Богдана Хмельницького
Окрім історичних подій, постать Хмельницького оповита купою міфів та цікавим історичним контекстом. Сюди входять як свідчення сучасників, історичні паралелі, так і реакція на події Хмельниччини з боку дослідників та державної пропаганди. Аби краще усвідомити масштаб постаті гетьмана, ми пропонуємо дізнатись цікаві факти про Богдана Хмельницького:
- У Польщі історичний Портрет Богдана Хмельницького сконструйований як образ жорстокого тирана. Втім, не існує свідчень того, що гетьман власноруч віддавав накази про знищення польського або єврейського населення, як намагається переконати польська сторона.
- Могили гетьмана та його сина Тимоша були розорені за наказом Стефана Чернецького. В Україні останній здобув славу жорстокого карателя, а в Польщі відомий як національний герой.
- Хмельницький створив економічну, законодавчу та управлінську основу незалежної держави. Він запровадив податки, службу безпеки, опікувався освітою, вів дипломатичні стосунки з країнами Європи та близького сходу.
- Італійський мандрівник Альберто Віміна, котрий мав особисті зустрічі з гетьманом, писав, що вражений демократичною формою правління в козацькій державі.
- Польський дослідник Людвік Кубаля створив вельми лесний портрет Богдана Хмельницького, порівнявши полководця з Олівером Кромвелем. Разом із тим, історик зауважує, що Хмельницькому довелося вести боротьбу в набагато складніших умовах. Він створив державу, адміністрацію, міжнародні відносини з нуля, в оточенні ворогів та за умов постійного зрадництва союзників.
- У своїх віршах Тарас Шевченко дає контроверсійний історичний портрет Богдана Хмельницького. З одного боку він зве його хоробрим, благородним гетьманом, а з іншого – тим, хто прирік Україну на згубний союз із Московією.
- Переяславська рада стала причиною позитивного ставлення до гетьмана у СРСР як до особи, яка «возз’єднала» два народи.
Якщо вас цікавить повніша характеристика Богдана Хмельницького (тим паче, що запитань про гетьмана точно варто очікувати на ЗНО), то завітайте на наші курси з підготовки до тестування. Підготовка до ЗНО в онлайн-школі «На Урок» – це чудова можливість дізнатися цікаві історичні факти, які стануть у пригоді під час Зовнішнього незалежного оцінювання.
