Що таке ЗНО?

Напевно ти, як і більшість школярів, вже багато чув про ЗНО. Адже й вчителі, й одинадцятикласники щороку з хвилюванням говорять про важливість цього тестування. І справді, ЗНО – це надзвичайно відповідальна подія, від якої залежить майбутнє школярів. Та, щоб отримати хорошіі результати на ЗНО, потрібно не лише сумлінно вчитися та добре знати навчальний матеріал. Треба розуміти принципи проведення тестування, чітко усвідомлювати свої права та обов’язки, а ще – вміти користуватися всіма необхідними матеріалами. Бо, як кажуть у народі, ворога потрібно знати в обличчя. 

Звісно, ЗНО – не ворог. Навпаки – це союзник, який може допомогти тобі втілити у життя свої мрії та стати справжнім професіоналом. Але для цього доведеться сумлінно працювати і багато готуватися. І тоді все буде так, як ти бажаєш!

Навіщо потрібне ЗНО?

Система ЗНО в Україні створювалася та вдосконалювалася протягом багатьох років. Основне її завдання – забезпечити кожному громадянину рівні умови доступу до вищої освіти. Незалежне тестування дозволяє насамперед мінімізувати корупційні ризики. А це дає можливість розумним і талановитим дітям реалізувати свій потенціал у вишах (без хабарів і зв’язків). Крім того, тестування дозволяє об’єктивно оцінити рівень навчальних досягнень школярів. А ще – ЗНО неабияк полегшує процес вступу. Адже тепер не треба їхати до вишу, куди маєш бажання вступати, складати іспити, хвилюватися і нервувати. Проходиш тестування, отримуєш результати, обираєш навчальний заклад, береш участь у конкурсі й ось твоя мрія здійснилася – ти вже студент!

Тільки склавши ЗНО, колишні школярі зможуть вступити до закладу вищої освіти. А ще для одинадцятикласників результати ЗНО можуть бути зараховані як оцінки ДПА з відповідних предметів (а це важливо ще й для тих, хто хоче навчатися за кордоном, бо оцінки за атестацію впливають на середній бал атестату). Тому зовнішнє незалежне оцінювання потрібне не тільки кожному конкретному учню, а й українській системі освіти загалом.

Коли з’явилося ЗНО?

Уперше про необхідність тестування випускників українських шкіл заговорили ще в 1993 році. Однак реальне становлення ЗНО почалося лише у 2002 році: студенти перших курсів деяких ЗВО почали проходити тестування, а в наступні роки – деякі випускники шкіл із різних міст України. За кілька років кількість школярів, які почали перевіряти на собі, що таке ЗНО, зросла до десятків тисяч. Зважаючи на це, все більше навчальних закладів стали враховувати результати тестування під час вступної кампанії. І, нарешті, в 2008 році ЗНО стало обов’язковим для всіх осіб, які хотіли вступити до вишу.

Сьогодні в Україні неможливо стати студентом ЗВО, не пройшовши Зовнішнє незалежне оцінювання (для деяких спеціальностей також потрібно пройти творчі конкурси). Крім того, з 2019 року випускники (учні, слухачі, студенти), які здобувають повну загальну середню освіту, мають пройти ДПА у формі ЗНО з двох предметів: української мови і математики або історії України (період ХХ – початок ХХІ століття) на вибір.

Чи змінювалася сучасна система ЗНО?

За більше ніж 10-річну історію, ЗНО в Україні не раз зазнавало суттєвих змін:

• змінювалися способи організації та терміни проведення тестування; 
• варіювалася кількість навчальних предметів (зараз їх 11);
• не раз змінювалися правила проходження тестування мовами нацменшин;
• вже кілька разів варіювалася кількість предметів, які можна обрати (зараз – не більше 4). 

Тож будь уважним та слідкуй за будь-якими змінами та нововведеннями!

Також пам’ятай, що деякі предмети є обов’язковими для складання на ЗНО. Сьогодні кожен учасник має неодмінно пройти тестування із двох предметів: української мови та літератури, математики або історії України (на вибір). А ще, якщо ти одинадцятикласник, то маєш скласти ДПА з трьох предметів у формі ЗНО: двох обов’язкових (про це ми вже писали вище) та одного на власний вибір. 

Що потрібно знати про бали на ЗНО?

Головним результатом ЗНО для тебе є кількісна оцінка за тестування. Вона може сягати від 100 до 200 балів (якщо ти подолав пороговий бар’єр – дав необхідну мінімальну кількість правильних відповідей). Результати тестування з певного навчального предмета можуть визначатися за двома шкалами:

• рейтинговою 100-200 балів (для учасників, які подолали поріг «склав/не склав»);
• критеріальною 1-12 балів (для учасників, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти та обрали цей навчальний предмет для проходження ДПА у формі ЗНО).

Яка між ними різниця? Критеріальна оцінка є сталою (на неї не впливає пороговий бал), а рейтингова залежить від загальної успішності всіх учасників ЗНО з цього предмету. Наприклад, складаючи тестування з історії України в 2019 році, школяр повністю проігнорував його другу частину (набрав 0 балів), а працював лише з першою (ХХ – початок ХХІ століття). Набравши 25 тестових балів, він отримає результат із ДПА – 9 балів. Однак за рейтинговою таблицею такі результати будуть дорівнювати оцінці «не склав» (бо поріг становить 27 балів).

Переваги та недоліки ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання неабияк змінило систему освіти в Україні. Його організатори, учасники та просто небайдужі громадяни виділяють плюси та мінуси цього тестування. 

Серед переваг варто виділити такі: 

• Зменшення корупційної складової в освіті (більшість громадян вступають до ЗВО на конкурсній основі завдяки своїм знанням, а не зв’язкам чи коштам).
• Мінімізація впливу людського чинника під час перевірки тестів (більшість завдань подано у формі тестів, а їх перевірку здійснює комп’ютер).
• Об’єктивність у формуванні рейтингового балу (система автоматично формує бал, який буде враховуватися під час твоєї участі у конкурсному відборі до вишу).
• Стандартизація процедур (усі учасники мають рівні можливості під час тестування). 
• Врахування потреб окремих категорій учасників тестування (людей з інвалідністю, мешканців тимчасово окупованих територій). 

Щоправда, існують і недоліки: 

• Людський чинник усе ж присутній (під час перевірки творчих завдань з української та іноземних мов).
• Часта зміна правил проведення тестування та вступу до ЗВО.
• Існує загроза формування корупційної складової на найвищому рівні, а також «зливу» тестових завдань ще до початку тестування.
• Стандартизація мислення школярів (існує думка, що тести заважають розвитку креативності школярів, а саме ЗНО знижує мотивацію дітей до активного вивчення усіх предметів).

Але як би там не було, якщо ти одинадцятикласник, то неодмінно замислюєшся над тим, що таке ЗНО. Адже тестування вже чекає на тебе! І до нього потрібно готуватися заздалегідь.

Це лише невелика частина того, що тобі потрібно знати про ЗНО. Така інформація допоможе тобі бути впевненим у своїх силах та досягти високих результатів під час виконання тестових завдань. Тож чекай ще більше цікавих та корисних статей про ЗНО!