Щороку українські одинадцятикласники складають ЗНО з української мови або з української мови та літератури. Зазвичай тестові зошити містять завдання з варіантами відповідей (з української мови та літератури), а також одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю – власне висловлення.
І якщо тестові завдання вже давно стали для нас звичними, то власне висловлення часто викликає побоювання.
Чому? Тому що за нього можна отримати аж 20 балів, що, погодьтеся, зовсім немало. А ще тому, що воно не дуже схоже на ті твори-роздуми, які ми писали у школі, адже має не тільки містити наші думки та міркування, а й продемонструвати уміння логічно і послідовно будувати структурований текст відповідно до заданої теми.
То що ж таке власне висловлення? Це твір, у якому майбутній абітурієнт має викласти свої міркування щодо певного проблемного питання і при цьому показати, як він уміє доводити власну думку та відстоювати свою позицію, обґрунтовувати й ілюструвати твердження.
Тому перш ніж почати писати, обов’язково сформулюйте для себе відповіді на такі запитання:
- про що йтиметься у тексті, якою є його тема?
- яким буде зміст тексту, що обов’язково має бути в ньому?
- якою буде структура тексту, з яких елементів він складатиметься?
- яким має бути обсяг тексту?
Правильна структура власного висловлення
Готуючись до написання власного висловлення, ви вже звернули увагу на те, що воно будується за чітко визначеною схемою, відійти від якої ми не можемо. Структура власного висловлення на ЗНО 2022 з української мови та літератури має бути такою:
- теза;
- аргумент;
- приклад;
- аргумент;
- приклад;
- висновок.
Таким чином у тексті може бути 6 абзаців (якщо кожна частина починатиметься з нового рядка) або 4 (якщо в один абзац ми об’єднаємо аргумент і приклад). Яким же за обсягом має бути твір-роздум для ЗНО? Треба, щоб у власному висловленні було близько 200 – 230 слів (ми враховуємо не тільки самостійні частини мови, а й службові та вигуки). Звісно, можна написати і більше, але тоді можемо зробити більше грубих помилок. Але якщо обсяг вашої роботи менше 100 слів, вона буде оцінена в 0 балів.
Не забувайте про ще один важливий момент: якщо робота не відповідає темі власного висловлення, вона також буде оцінена в 0 балів.
Як правильно сформулювати тезу
Формулюючи тезу, пам’ятайте, що вона має бути співвідносна з темою і повинна відповідати на запитання «Що я думаю з цього приводу?» Тобто, якщо тема сформульована таким чином: «До чого ж, зрештою, треба дослухатися в житті – до розуму чи до серця?», наша теза може бути такою: «Я думаю, що в житті варто дослухатися і до розуму, і до серця».
Зверніть увагу! Нам важливо показати, що у тексті представлена думка автора.
Тому ми використовуємо ключові слова й словосполучення:
«я вважаю», «думаю, що», «на мою думку», «на мій погляд», «погоджуюсь/не погоджуюсь, що». Найкращий варіант – формулювати тезу таким чином, щоб перше речення містило нашу згоду або незгоду із сформульованою проблемою, друге речення співвідносилося з першим аргументом, а третє – з другим.
Правила вибору ідеальних аргументів
Усім відомо, що аргументи мають підтверджувати думку автора. Найкраще, якщо вони будуть нашою відповіддю на запитання: «Що я думаю щодо цього? Чому я так думаю?» або «Чому я вважаю, що моя думка правильна?»
Зверніть увагу! Аргументи мають бути доречними та обґрунтованими і в жодному разі не можуть повторювати один одного.
Застосування прикладів у власному висловленні
Приклади – це ілюстрації до аргументів, які підтверджують вашу думку, розповідаючи про те, що було створено людиною, або про те, що відбувалося насправді.
Що може бути прикладом? Події з історії чи суспільного життя, біографій видатних людей, епізоди власного життя або літературних персонажів, героїв кінематографічних, театральних або музичних творів та ін.
Але треба пам’ятати про три важливі моменти!
Один приклад має стосуватися того, що сталося, тобто розповідати про історичні події чи життя людей, а другий – літератури чи інших видів мистецтва.
Якщо ви обираєте приклад із життя, звертайте увагу не на саму подію, а на її значення.
Використовуючи приклад із літератури, обов’язково слід вказати автора та назву твору. При цьому треба не переказати зміст, а розповісти про проблему, порушену письменником.
Підбиваємо підсумки роздуму
Висновок – це підсумок висловлення, узагальнення того, про що йшлося у творі. Він має обов’язково співвідноситися з тезою й випливати з аргументів та прикладів і при цьому не може повторювати тезу, проте має її перефразовувати. Якщо теза складається з трьох речень, висновок буде таким: перше речення – загальний висновок, друге – висновок до першого аргументу, третє – до другого. Формулюючи висновок, варто використовувати такі фрази: «Таким чином, …», «Отже, ...», «Підбиваючи підсумки, зазначу…» та ін.
Критерії нарахування балів за написання твору
Ви вже знаєте, що загальна кількість балів, яку можна отримати за власне висловлення – 20. Зверніть увагу на те, що при цьому оцінюються різні складові роботи.
Український центр оцінювання якості освіти наводить таку схему виставлення оцінки:
Таблиця 1
| Критерій | Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію | Бали |
| 1. Теза | Учасник вправно формулює тезу | 2 |
| Учасник не формулює тези вправно | 1 | |
| Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі | 0 | |
| 2. Аргументи | Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи | 2 |
| Учасник наводить принаймні один доречний аргумент.
Аргументи дублюють один одного, у другому аргументі перефразовано зміст першого. Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези |
1 | |
| Учасник не наводить жодного аргументу, або наведені аргументи не є доречними | 0 | |
| 3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва | Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи іншого виду мистецтва | 2 |
| Немає мотивації наведення прикладу.
Приклад не конкретизований через художній образ. У прикладі є фактичні помилки |
1 | |
| Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає, або він не є доречним | 0 | |
| 3б. Приклад, що є випадком із життя або історичною подією | Учасник наводить принаймні один доречний приклад із власного життя або подію з історії чи суспільно-політичного життя, що є конкретною, локалізованою в часі та просторі | 2 |
| Немає мотивації наведення такого прикладу; він не конкретизований; у ньому є фактичні помилки | 1 | |
| Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає, або він не є доречним | 0 | |
| 4. Логічність, послідовність | Висловлення демонструє зосередженість на запропонованій проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу) | 2 |
| У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки | 1 | |
| Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає | 0 | |
| 5. Висновок | Висновок відповідає запропонованій темі й органічно пов’язаний із тезою, аргументами й прикладами | 2 |
| Висновок лише частково відповідає тезі або лише частково пов’язаний з аргументами та прикладами | 1 | |
| Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами | 0 |
Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як викладено в таблицях 2 і 3.
Таблиця 2
| Критерій | Кількість помилок | Бали |
| 6а. Орфографія та пунктуація | 0–1 | 4 |
| 2–6 | 3 | |
| 7–11 | 2 | |
| 12–16 | 1 | |
| 17 і більше | 0 |
Таблиця 3
| Критерій | Кількість помилок | Бали |
| 6б. Лексика, граматика та стилістика | 0–1 | 4 |
| 2–4 | 3 | |
| 5–7 | 2 | |
| 8–10 | 1 | |
| 11 і більше | 0 |
Скільки часу потрібно залишити на написання твору-роздуму на ЗНО?
На виконання усіх завдань буде відведено 180 хвилин, тобто 3 години. Здавалося б, дуже багато. Але поміркуймо, як краще розподілити час?
Залиште собі 60 хвилин для написання власного висловлення, 60 хвилин – на завдання з мови і хвилин 40 – на завдання з літератури (бо їх менше, ніж завдань із мови). Таким чином у вас залишиться ще 20 хвилин, які можна витратити на перевірку роботи – ще раз звернути увагу на грамотність і стилістику, вдумливо й уважно перечитати завдання, переглянути усі відповіді.
Ви спитаєте: а з чого краще розпочати – з тестових завдань чи з власного висловлення? Краще, мабуть, почати з тестів, але контролювати швидкість виконання завдань, щоб залишити час для написання власного висловлення і перевірки роботи.
Як психологічно підготуватися до написання висловлення на ЗНО
Звісно, секрети підготовки у кожного свої. Хтось готується, послідовно повторюючи усі теми. Хтось починає із тих тем, які запам’яталися найгірше. А хтось звертається по допомогу до викладача. У будь-якому разі важливо правильно налаштуватися на роботу: переглянути необхідну літературу, писати власні висловлення на різноманітні теми, щоб «набити руку» і переконатися у своїх силах.
А напередодні іспиту слід неодмінно добре виспатися і обов’язково поснідати. Бо організм потребуватиме багато сил для напруженої праці.
У будь-якому випадку пам’ятайте про ту велику роботу, яку ви зробили, готуючись до ЗНО, заспокойтесь, зосередьтесь, будьте уважні та зібрані. І все буде добре!
