Як обрати університет? Хтось задається цим питанням не один рік, а хтось згадує про таку проблему в останню мить. Тож не дивно, що вибір не завжди буває влучним. Як результат – частина студентів кидає виш на першому-другому курсі. Основна причина – професія не відповідає сподіванням, а навчання – здібностям і уявленням про власне майбутнє.
«Я дивлюсь аніме і хочу вивчати японську», «туди вступили друзі», «той виш престижний» – усе це сумнівні причини для вибору університету. Якщо у вас теж виникають такі думки, краще переглянути критерії вибору. А ще ліпше, давайте разом розбиратися, як поступити в університет правильно.
Уявіть себе спецагентом, що збирає досьє
Відповідь на запитання «Як обрати університет» має починатися з самоаналізу. Чого ви прагнете досягти в житті, які маєте здібності, чи готові покинути домівку та їхати в інше місто? Звернути увагу потрібно навіть на матеріальне становище! Визначилися? Тепер перегляньте перелік університетів та розсортуйте їх усі за трьома категоріями – де мріяли б навчатися, де просто хотіли б, та на останок – закладів, вступ до яких не викличе складнощів.
Тепер, коли першу хвилю відсіву пройдено, починайте шукати інформацію про ті ЗВО, що зацікавили найбільше. Важливо створити своєрідне досьє на кожен виш. Так ви побачите сильні й слабкі сторони кожного варіанту.
Зверніть увагу на наступні критерії:
1. Хто буде вас вчити? Лекції читають зірки науки чи купа магістрів, які майже не беруть участь у наукових конференціях та публікуються у сумнівних виданнях? Різниця велика.
Якщо вас зацікавила певна спеціальність, знайдіть якомога більше інформації про професорів. Чи знають вони англійську? Чи пишуть книги з предметів, що вас цікавлять? Знайдіть їхні підручники, статті, блоги та відео.
Інтернет на користь: аби перевірити, що і коли писав професор, введіть його ім’я у базу Google чи Scopus. Це допоможе дізнатися, чи відповідають їхні статті міжнародним вимогам.
2. Що з технічним забезпеченням? Якщо заклад не має необхідних матеріалів або програмного забезпечення, то й навчатися буде не так просто. Обов’язково перевірте наступні моменти: наявність дослідницької лабораторії та майстерень, поцікавтеся обладнанням, необхідним для вашої спеціальності, воно має бути, бо інакше ви нічому не навчитеся. А ще неодмінно поцікавтеся станом гуртожитків.
3. Право на вибір. Згідно з законом, учні обирають 25% предметів та будують власну траєкторію розвитку. Типова європейська практика, яка, на жаль, недостатньо прижилася в Україні. Деякі заклади хитрують, на власний розсуд зменшуючи квоти предметів на вибір, або взагалі скасовують таку можливість. Для вас це важливо? Тоді обов’язково поцікавтеся порядками у майбутній альма матер.
Зауважити: зовсім не зайвим буде переглянути розклад занять для першого курсу та список дисциплін. Чи викликають сумніви певні предмети? Якщо таких багато, то ентузіазм до навчання на першому курсі знижуватиметься надто швидко
4. А вони дійсно настільки популярні? Вважається, що якість навчання у виші залежить від того, на якому місці він знаходиться в рейтингу закладів вищої освіти. Адже логічно: що вище, то краще, правда? Утім, популярність може бути оманливою.
От лише кілька пунктів, які необхідно перевірити, аби скласти уявлення щодо реальної якості освіти:
- перегляньте топ кращих університетів, але на думку роботодавців. Так ви зможете зрозуміти, випускає ЗВО професіоналів, або ні;
- вирахуйте середній бал вступників. Це допоможе оцінити рівень конкуренції та середній рівень студентів;
- показники Scopus. Вони демонструють, частоту цитування публікації викладача, а отож відображають науковий внесок і якість досліджень;
- перегляньте міжнародні списки. Для тих, хто планує навчатися в Україні це не надто важливо, але якщо ви націлені на закордонні університети, то не зайве поцікавитись.
5. Контракт або бюджет? Національні заклади мають контрактну та бюджетну основу, а приватні - лише контрактну. Зазвичай вони мають різні вимоги для вступників, особливо це стосується кількості балів. Тому якщо не вдалося вступити на бюджет, скористайтеся правом обрати контрактну форму навчання, а через рік, можливо, місця звільняться і найуспішніші контрактники отримають можливість перевестися на безоплатне навчання.
6. Яким буде працевлаштування? Міркуючи, як обрати університет, одразу ж думайте про працевлаштування після п’ятого курсу. Чи легко знайти роботу? А не забагато представників професії вже є на ринку праці? Яка середня зарплата за обраною спеціальністю?
Позитивною ознакою є проведення ярмарок вакансій та співпраця з підприємствами, що працюють саме в тій сфері, яка вас цікавить. Якщо є програму партнерства з відомими компаніями, то взагалі чудово! Адже для вас зростають шанси побувати на практиці, а може й отримати роботу одразу після випуску.
Державні проти приватних – хто перемагає?
Якщо ваша мрія – вступити на бюджет, то запитання «як обрати університет» значно спрощується. У такому випадку варто одразу розглядати лише державні виші, де можна навчатися безкоштовно. Утім, давайте забудемо тимчасово про аспект оплати та поміркуємо – де об’єктивно краще?
Обираючи між державним і приватним ЗВО, потрібно зауважити: традиційні заклади мають непогану репутацію і високий рівень якості освіти. Комерційні ж можуть пропонувати надзвичайно якісні програми й сучасне обладнання, а можуть бути повною протилежністю – сумнівними організаціями. Тут студенти лінуються ходити на пари, а більшість наставників складають молоді люди, колишні випускники магістратури.
Десятиліття тому симпатії одностайно схилилися би на бік державних інститутів, але сьогодні все не так однозначно. Комерційна освіта стає якіснішою, а також з’являються нові спеціальності, яких немає в багатьох університетах. Тож краще вчитися саме в молодих тренерів-практиків.
Отже, однією з основних відмінностей є не форма власності, а тип знань. У випадку, коли ви прагнете отримати академічне знання і стати науковцем – державна освіта дасть більші можливості. А от тим, кого цікавить досвід – як розпочати власний бізнес, організувати стартап, розвинути власну креативність – не зайве відійти від усталених рамок і правил.
Основними перевагами приватних установ є:
- Передові програми та методи викладання;
- Орієнтованість на практику, подекуди співпраця з роботодавцями та швидке працевлаштування після випуску;
- Нові спеціальності, що з’явилися 2-3 роки тому. Приватний сектор реагує на потреби ринку і появу нових ніш значно швидше;
- Краща матеріальна база. Гроші, сплачені студентами, використовуються приватним власником ефективніше;
- Високі зарплати професорів роблять їх більш зацікавленими у якісному викладанні та зменшують рівень корупції;
- Підприємці конкурують між собою, тож зацікавлені покращувати якість викладання
Основними недоліками приватних вишів є:
- Студенти відчувають: їх не виженуть через пропуски, а такий підхід знижує бажання серйозно ставитись до іспитів та пар;
- Не завжди є гарантії, що заклад раптово не закриють, а ви не лишитеся без диплома. Раніше подібні ситуації траплялися частіше, проте з розвитком ринку освітніх послуг ризики знижуються;
- Менші вимоги для вступу. Не такий прискіпливий конкурсний відбір;
- Нещодавно створені ЗВО не мають високої репутації і власних традицій, а інколи трапляються й недостатньо освічені лекторів.
Обираючи свій майбутній університет, варто дивитися на речі тверезо, адже розрекламовані та розкручені назви – це ще не все. Незалежно від форми власності, заклад повинен мати ліцензію Міністерства освіти і науки України, пройти атестацію та акредитацію. Лише вона забезпечить вам диплом державного зразка, який згодом дозволить отримати наукову ступінь чи стати держслужбовцем.
