Ще кілька тижнів тому всі одинадцятикласники країни активно готувалися до ЗНО, обирали предмети та навіть почали реєструватися для участі в тестуванні. Але війна росії проти України все змінила. Як складати ЗНО у воєнний час та чи реально це взагалі? Як готуватися, сидячи в укритті? Куди вступати та як?
Насправді запитань поки що значно більше, ніж відповідей. І їх не дає навіть Міністерство освіти і науки України. Певно, ви чули, як пару тижнів тому міністр Сергій Шкарлет сказав, що ЗНО у 2022 році не буде, і що Верховна Рада от-от за це проголосує. Втім, законопроєкт поки що так і лишається законопроєктом, на голосування його не подавали, а очільник МОН тепер говорить про те, що ЗНО не скасовують, а просто змінять.
Станом на сьогодні зовнішнє незалежне тестування не скасоване. Документів та рішень, які б роз’яснювали особливості проведення ЗНО, теж немає. Але до чого ж тоді готуватися?
Сергій Шкарлет згодом зазначив, що процедуру вступу буде змінено. Але як саме, поки що невідомо. Пропонуємо розглянути кілька сценаріїв подій, які гаряче обговорювалися в мережі чи навіть цілком офіційно пропонувалися.
Сценарій №1: Не скасувати, а перенести
Тобто провести тестування тоді, коли для цього буде можливість. З одного боку – непоганий варіант, адже всі готувалися до ЗНО (а дехто і не один рік!). До того ж точно не буде порушено принцип справедливості при вступі. Але коли саме відбудеться тестування? Це наразі складно спрогнозувати. Можливо, влітку. А може й восени. Як варіант також звучали пропозиції щодо перенесення вступної кампанії на рік.
До того ж ми не знаємо, що буде зі школами та дорогами, а це важливий логістичний момент. Наразі зруйновано понад 500 українських шкіл, розбито безліч доріг, тож частині одинадцятикласників або немає де складати ЗНО, або ніяк не дістатися до пункту тестування.
Сценарій №2: Скасувати
Тобто визнати, що у воєнний час провести ЗНО неможливо. Адже складно зібрати вступників, розпорошених по різних містах, до того ж тестуванню можуть заважати сигнали тривоги. Але ж вступати потрібно! Як саме? Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти, який і відповідає за організацію тестування, зазначає, що, ймовірно, доведеться повернутися до класичних вступних іспитів.
Але! Іспити насправді не так уже й відрізняються від ЗНО. Так само потрібно їхати в інше місто (де знаходиться університет), так само потрібно кілька годин проводити у приміщенні (а якщо тривога?), так само необхідно продемонструвати високий рівень знань (незважаючи на пропущене через карантини та вимушені канікули) тощо. Та й стресу від них не менше, ніж від тестування.
Сценарій №3: Проводити, але зменшити кількість предметів та змінити тривалість проведення вступної кампанії
Наприклад, обмежитися двома чи трьома предметами на ЗНО. Саме так було колись на початку історії ЗНО: у 2008 році вступники складали максимум три предмети (можна було і два). І цього цілком вистачило!
Також можна зробити кілька хвиль вступу, або проводити вступні кампанії поступово на різних територіях. Також звучить пропозиція спочатку надолужити прогалини у знаннях та прийти в себе після війни, а вже потім вступати до вишів.
Сценарій №4: Обійтися без ЗНО, а до вишів зараховувати за середнім балом атестата
Цікава, але насправді зовсім погана пропозиція. Чому? Бо всі, зокрема й самі учні, чудово знають, що однакові оцінки в різних школах можуть свідчити про зовсім різний рівень підготовки. А ще, на жаль, не варто виключати можливу корупцію на місцях.
До того ж балів насправді не так багато – всього 12. Тобто буде багато вступників із однаковими балами. Що робити в такому випадку? Влаштовувати додаткові іспити? Але це знову ж таки не надто чесно.
Сценарій №5: Обійтися без ЗНО, зарахувати до університетів усіх охочих, а після першої сесії розбиратися далі
Ця пропозиція навіть гірша за попередню. Лишень подумайте: значна кількість університетів зосереджена в Києві та Харкові, які наразі дуже постраждали внаслідок збройної агресії рф, тож невідомо, коли виші цих міст зможуть відновити освітній процес. А інші просто не зможуть прийняти всіх-всіх охочих. А якщо всі захочуть вступити, наприклад, саме до Львівського університету?
Перша ж сесія, яка за цим планом мала б стати своєрідним Рубіконом, може перетворитися на справжню трагедію. Ви тільки уявіть, скільки студентів можуть відрахувати! А ще до вишів знову може повернутися корупція. І тоді навчатися будуть зовсім не ті, хто на це заслуговує.
Насправді ж комбінація першого та третього сценаріїв виглядає зараз найбільш оптимальним варіантом. Але варто все ж визнати: поки що ми не знаємо, коли завершиться війна. А саме від цього все і залежить. Тож чекаємо із нетерпінням на пропозиції від МОН та УЦОЯО, а також не забуваємо робити власні прогнози!
