Вступна кампанія 2022 року відзначилася багатьма цікавими нововведеннями, зокрема тепер вступники мають писати мотиваційні листи до університетів. Якщо бути точними, то вперше такий інструмент запровадили у 2020 році, але великої популярності він не мав, скоріше навпаки. Тепер ситуація змінилася: через те, що виші не можуть провести стандартну вступну кампанію, МОН ввело нові інструменти роботи.
Як писати мотиваційні листи, наскільки вони впливають на рейтинг абітурієнтів і чого варто уникати під час написання? Розглянемо найважливіші питання.
Що таке мотиваційний лист?
Призначення мотиваційного листа випливає з його назви. З одного боку він має продемонструвати вмотивованість абітурієнта, а з іншого – підштовхнути приймальну комісію обрати саме вас серед низки претендентів.
Важливо зазначити, що мотиваційний лист не впливатиме на рейтингування абітурієнтів-бюджетників. Інакше кажучи, за його рахунок не можна покращити оцінку, отриману на національному мультипредметному тесті, ЗНО попередніх років, або творчому конкурсі. На бюджеті лист буде застосовуватись лише у тих випадках, коли на останні місця держзамовлення претендують кілька людей з однаковими балами. У даному випадку саме мотиваційний лист допоможе виявити, який студент є більш мотивованим та допоможе скоригувати ситуацію.
Для абітурієнтів-контрактників мотиваційні листи можуть бути основою для рейтингування, але специфіка їх використання залежатиме від кожного окремого університету.
Зауважити: мотиваційний лист – це есе на 1-2 сторінки, в якому кандидат описує свої інтереси (академічні), досвід, цілі, життєву позицію та досягнення. Мотиваційний лист може: розповісти про автора, повідомити важливу інформацію про здібності, показати, наскільки реалістичними є уявлення пошукача про обрану спеціальність, наскільки добре той уявляє власні цілі та вигоди від навчання.
Що писати в мотиваційному листі?
Уявіть ситуацію, у якій ви та інший абітурієнт претендуєте на одне місце. Візмуть лише одного. Завдяки мотиваційному листу у вас є шанс переконати декана факультету, що саме ви, а не суперник – найкращий кандидат на останнє бюджетне місце. Як саме ви це зробите? Чим ви кращі за потенційного конкурента?
Наприклад, у вас ідеальні оцінки, ви перемагали на олімпіадах та постійно брали участь у конкурсах із різних предметів (або з одного, але улюбленого і за спеціальністю). У школі вчились охоче, без примусу, бо самі тягнулись до математики або біології. Навіть більше, ви з дитинства мрієте бути програмістом. Наприклад геймрозробником. Ще з тих часів як зіграли в «Майнкрафт» у дитинстві. Постаті певних експертів у вашій галузі надихають вас, ви вже зраз маєте бачення власної місії або внеску в майбутній професії.
Звісно, не варто перегинати палицю і писати наївно та явно не надто щиро. Якщо дитячої мрії не було, не варто вигадувати. Скажіть, що йдете у професію через її затребуваність та стабільність. Що провели дослідження та визначили, які саме професії забезпечать достойне життя та зважили власні можливості. Можна (чи навіть варто!) вказати певні досягнення – робив/ла комп’ютерні презентації, дизайни, влітку підпрацьовувала у ветклініці тощо. Загалом, необхідно показати, що ви розглядаєте себе в цій справі та не «плаваєте» в інформації.
Останнє дуже важливо, адже нерідко абітурієнти мають дещо поверхові уявлення про професію, тож за рік або два, розчарувавшися, покидає навчання. Поставте себе на місце приймальної комісії та подумайте – навіщо займати місце саме вами, якщо ваша мотивація і уявлення про професію поверхові, явно не відповідають характеру чи потребам спеціальності.
Отож, підсумуємо, що саме варто вказати в мотиваційному листі.
- У листі треба зосередитися на здібностях та якостях, яких вимагає спеціальність (бажано на конкретних прикладах і ситуаціях, а не просто перераховувати). Якщо вступаєте на журналістіку, то це жвавість розуму та спостережливість, комунікабельність, цікавість до подій. Якщо програмування чи наукова спеціальність – раціональний склад розуму. Якщо літературознавство – начитаність, любов до літератури.
- Підкресліть, що спеціальність для вас якщо не особлива, то точно викликає цікавість і обрана не випадково. Це можна показати тим, що ви досліджували університет та професію. Знаєте, які предмети доведеться вивчати, рівень навантаження тощо.
- Укажіть школу чи інший заклад, який закінчили. Чи був він спеціалізованим? Покажіть, що цікавилися майбутньою спеціальністю ще зі школи.
- Зазначте, які оцінки мали зі шкільних предметів, що потрібні для навчання в університеті. Наскільки легко, і з яким задоволенням вам давалося це навчання. Чи робили ви додаткові зусилля (купували курси, вивчали комп’ютерні програми, граматику іноземної мови, перечитали серію книжок тощо) для їхнього вивчення за власним бажанням.
- Покажіть певні досягнення чи досвід. Наприклад, ви можете самотужки зібрати комп’ютер, пишете вірші або оповідання, ведете тематичний блог.
- У деяких випадках можна вказати особу, до якої звертаєтесь (чи варто вказувати таку деталь, можна дізнатись у приймальній комісії). Також часто додають прохання, або сподівання, що описані дані допоможуть зарахувати вас до університету.
- Чого варто уникати: насамперед – нещирості. Фальш відчувається одразу. Те саме стосується вигаданих досягнень або перебільшених можливостей. Кліше, пафосні, порожні та беззмістовні речення, надмірна емоційність або хаос у викладенні думок, теж не підуть у плюс. До того ж варто втриматися від філософії, неоднозначних або занадто неконвенційних думок щодо політики та соціального устрою.
Мотиваційний лист – це ваш шанс заочно показати себе як вмотивовану яскраву особистість та обійти конкурентів. Тож не ставтесь до нього поверхово, наче до відписки або бюрократичної умовності. Сприймайте цей документ як додаткову можливість заробити бали виключно на креативі, а також ще раз обміркувати своє рішення та переконатися в його правильності.
