Мовлення – це своєрідна візитівка, що інформативно характеризує особистість. Залежно від ситуації ми можемо обирати не лише стиль одягу, але й стиль мовлення. Доречність вибору залежить від мети висловлювання й обставин, що навколо. Сучасна освічена людина володіє багатьма мовними інструментами, адже прагне впевнено почуватися в різних ситуаціях і плекати культуру своєї мови.
У цій статті поговоримо про науковий стиль. Вважаєте, що він заскладний і притаманний лише науковцям? Аж ніяк! Навчитися логічно та послідовно доводити свою позицію можливо вже у школі – ці навички дуже корисні для подальшого життя та навчання! Адже чітка аргументація, правильне оформлення змісту рефератів, майбутніх курсових і дипломних робіт (а можливо й дисертацій!) – це чудовий спосіб показати неординарний спосіб мислення та серйозне ставлення до поставленого завдання.
Науковий стиль мовлення: визначення і сфера використання
Науковий стиль – це функціональний різновид мови, який використовується в галузі науки та освіти. Його основною функцією є пізнавально-інформативна – повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. За допомогою цього стилю різні верстви населення можуть «поглинати» наукову інформацію у доступній формі. Це дуже важливо! Адже без теорій і гіпотез, проведення досліджень і фахового пояснення явищ неможливо розвиватися, пізнавати світ і робити революційні наукові відкриття. Цей стиль мови використовується у різних сферах наукової діяльності, а також в освіті та навчанні.
Ознаки наукового стилю мовлення
Текст в науковому стилі мовлення має бути ясним і доступним, розбитим на логічні блоки – змістовні та послідовні. Основні ознаки наукового стилю:
- зрозумілість;
- логічність і послідовність;
- точність;
- абстрагованість і узагальненість;
- об'єктивність.
Науковий стиль передбачає ретельний підбір і використання слів у їх прямому значенні, широке вживання термінів, графічної інформації та спеціальної лексики.
Підстилі наукового стилю мовлення
Технологічний розвиток суспільства сприяє появі великої кількості нових слів і термінів. Тож науковий стиль широко застосовується в багатьох сферах діяльності та має такі підстилі наукового стилю:
- Власне науковий (академічний). Цей стиль використовують вчені та вузькопрофільні фахівці. Його мета полягає в знаходженні та представленні нових знань або відкриттів. Академічним підстилем пишуться дисертації, монографії, статті наукових журналів, інструкції, ДСТУ, словники, резюме, анотації.
- Науково-популярний (науково-публіцистичний). Основна мета цього підстилю – зацікавити читача наукою. Він дозволяє познайомитися з науковими явищами та фактами всім охочим. Текст містить мінімальну кількість спеціальних термінів, має художнє забарвлення. До нього відносяться наукові статті та повідомлення в газетах та журналах, рецензія, науково-популярна література, публічні виступи фахівців на наукові теми тощо.
- Науково-навчальний. Цей підстиль включає багатопрофільні навчальні матеріали, методички, конспекти, книги, які адресовані студентам й учням. Його головна мета – доступний виклад інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу.
- Науково-діловий. Він складається з технічної інформації, інструкцій, звітів про виконану наукову роботу або дослідницьких матеріалів.
- Науково-інформаційний. До нього відноситься анотація, відгуки, реферати, інформаційні описи.
Мовні засоби наукового стилю
До наукового стилю ставляться особливо суворі вимоги щодо дотримання мовних норм і способу викладу матеріалу. Мовні засоби наукового стилю мають забезпечити точне розкриття теми та чітку послідовність думок:
- Однозначність уживання слів – багато термінів, таблиць, інформативних схем і графіків, цитати, посилання, наукова фразеологія (стійкі термінологічні словосполучення).
- Чітка структуризація тексту – речення мають бути інформативними, а перехід від однієї фрази до іншої – логічним і «непоміченим».
- Відсутність суб'єктивної та мінімізація особистої думки (рідко вживається займенник «я» і дієслова в першій особі однини). Вживаються такі словосполучення: «вважають, що...», «відомо, що...», «розглянемо проблему...».
- Особливе інформаційне навантаження на дієслова та дієслівні форми. Форма майбутнього часу часто позбавлена свого граматичного значення: замість слова «буде» вживається «є». Широко вживаються форми недосконалого виду.
- Поширеність вказівних займенників – цей, той, такий, який, котрий. Вони не лише конкретизують предмет, а й визначають логічні зв'язки між частинами висловлювання. Неозначені займенники у науковому тексті майже не використовуються.
- Мінімізація експресії. Переважна форма оцінки – констатація ознак, що притаманні певному предметові або явищу. Тому більшість прикметників є частинами термінологічних виразів.
Як написати текст в науковому стилі: алгоритм і лайфхаки
Вважаєте, що навчитися писати в науковому стилі складно або нецікаво? Зовсім ні! Прості лайфхаки допоможуть в цьому переконатися:
- Чітко сформулюйте тему. Вона має визначати ціль, ідею та стиль написання тексту.
- Визначтеся з об'ємом. Якщо це тези доповіді – варто розкрити виключно суть. Якщо це твір, можна обрати більш докладний виклад. Якщо це реферат, то тут має бути розгалужена структура розділів, аналітична частина, аналіз і висновки.
- Не бійтеся удосконалювати. Колись ви зможете написати твір в науковому стилі з першого разу. А поки працюйте в декілька етапів: спочатку – окресліть зміст і не звертайте надмірної уваги на мовні засоби, а потім поступово додавайте йому наукової форми: включайте терміни, статистики, графічний матеріал тощо.
- Зважайте на доречність стилетвірних засобів. Якщо ви перечитуєте текст і розумієте, що він виглядає, як літературний твір – його варто переробити. Не треба використовувати вирази на кшталт «чудова швидкість» чи «приголомшливе рішення». Дотримуйтеся термінології та сухості наукової мови.
- Не пояснюйте очевидне. Не варто переказувати загальновідомі технології, алгоритми, методи. Краще вказати, як саме ви їх застосували.
Приклад наукового стилю
До вашої уваги текст у науковому стилі про краєзнавчі музеї України
В краєзнавчих музеях України зберігаються стародавні прикраси та предмети домашнього вжитку, які показують побут і художні смаки слов’ян ХІV-ХХ ст. Розвиток народного мистецтва поділяють на три основні етапи:
- ХІV – початок ХVІ століття. Характеризується впливом давньоруських традицій.
- Кінець ХVІ – початок ХVІІ століття. Час розквіту ремесел і заснування ремісницьких цехів. На цих етапах декоративно-ужиткове мистецтво було селянським та родинним. Речі виготовлялися для домашнього вжитку.
- Кінець ХVІІ–ХХ століття. Період найвищого розквіту художніх промислів. Саме тоді було створено найвидатніші пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва.
Читайте якісну наукову літературу, шукайте матеріали з теми, яка вас цікавить і написання текстів у науковому стилі стане цілком зрозумілим завданням. Не соромтеся показувати свої розробки вчителям, батькам або більш досвідченим товаришам, обговорюйте з ними написане та способи його поліпшення. Якщо ви бажаєте заручитися підтримкою експертів, які допоможуть вам швидше потоваришувати з науковим стилем мовлення й успішно підготуватися до ЗНО – ласкаво просимо на онлайн-курси з української мови від «На Урок». Так ви точно опануєте науковий стиль мовлення та станете вправним комунікатором!
