Існує чимало міфів стосовно того, що таке есе. Згідно офіційного визначення – це невеликий прозовий текст, який презентує емоції й міркування автора, має вільну композицію та не претендує на вичерпне викладення теми. Загалом подібне трактування правильне, втім, воно створює хибне уявлення, ніби писати дозволено як заманеться, без меж і кордонів. А це, звісно не так.
То як правильно писати есе? Чому насправді це зовсім не легкий жанр? Давайте розбиратись із усіма питаннями по черзі.
Характерні риси есе
Французькою «essai» означає «проба» або «нарис». Його специфіка полягає у здатності швидко давати відгук на події, описувати враження та роздуми (резонансна суспільна ситуація; обурення/захоплення прочитаним романом; роздуми над наболілим). А ціль, безперечно, накладає істотний відбиток на літературну форму.
Для порівняння – підготовка доповіді потребує ретельного вивчення теми, адже наукові та публіцистичні жанри вимагають чіткої, перевіреної інформації. У творі обов’язковим стає дотримання загальноприйнятої композиції, стилю мовлення. А от структура есе не потребує, в строгому розумінні, ані першого, ані другого.
Його особливості полягають у наступному:
- Маленький обсяг. Необхідно вкластись у 800-1000 слів (3,5 сторінки 14 шрифтом). Утім, у школі можна писати й менші за обсягом твори.
- Конкретна тематика. Дослідження широких тем, за визначенням, не виконується у малій формі.
- Суб’єктивність. Когось ідея книги Селінджера «Ловець у житі» не зачепить, але ви через неї не спали всю ніч. Виділіть те, що зачепило за живе, і викладіть так, ніби намагаєтеся передати думку товаришу (при цьому уникайте жаргонної мови та легковажного ставлення до теми).
- Довільна композиція не дорівнює її відсутності. Мінімальна структура: вступ, основна частина, кінцівка все одно повинні бути. І повірте, насправді їх наявність не обтяжує. Напевно, розповідаючи другові про фільм, ви інтуїтивно дотримуєтеся певної послідовності – окреслюєте ситуацію, а потім наводите аргументи і факти. Застосовуйте подібний принцип і тут.
- Образи та метафори. Есей схожий на звичайну статтю не більше, ніж проза на вірші. Тут дозволена меланхолійність, мрійливість, метафори та емоційно забарвлені образи, неприпустимі в інформаційних жанрах.
- Орієнтація на розмовну мову. Створіть враження живої бесіди з читачем. Ставте питання, будуйте риторичні або окличні речення, а головне, передайте власну особистість через авторський стиль.
- Нестандартний підхід. На відміну від реферату, який починається словами «Тема нашого дослідження…», а закінчується: «Ми дійшли наступних висновків…», есей – це репліка, адресована підготовленому читачу. Тому сконцентруйтеся на художній стороні та відкритті нового, а не на поясненні передісторії, термінів, ситуації. Неординарний заголовок дозволить одразу взяти правильний тон. Женіть подалі шаблонні назви на кшталт: «Образ матері у творах Т.Г Шевченка». Краще обирати цитату, слова персонажа, або жартівливу фразу.
Як пишеться есе? З точки зору змісту вони бувають: філософськими; історичними; художніми; публіцистичними; літературно-критичними; релігійними. За літературною формою: рецензіями (критичними, аналітичними, описовими), ліричними мініатюрами, замітками, сторінками зі щоденника, листами тощо.
План та будова есе
Довільна композиція дає більше свободи, особливо якщо порівнювати з суворим науковим або публіцистичним матеріалом, але певні правила написання есе все ж таки існують. Творити вільно, лишаючись у межах правил – завдання не з простих, тож розгляньмо цей момент детальніше.
Уявіть ситуацію – ви переказуєте другові фільм. У якості зразку візьмемо стрічку 2020 року «Джокер» та культову історичну драму «Хоробре серце». Подумайте, з чого починається розповідь, як підійти до основної думки, розвивати її та узагальнювати. Власне, це і є базова структура есе, написаного довільно, живою розмовною мовою. Нічого надприродного, правда ж? Тоді перейдемо до більш практичних порад.
Як писати есе? План – перше, з чого варто почати. Використовуючи приклади зі згаданих фільмів, розберемо зміст кожного пункту.
1. Виявіть проблему
Зазвичай, зав’язавши розмову, ви прагнете донести певну думку. Наприклад: 1) Протагоніст фільму – типовий злочинець; 2) Кіно викриває хибну поведінку людей, які звинувачують у своїх бідах інших; 3) Мел Гібсон жертвує історичною правдою, аби героїзувати шотландців.
Усі три твердження мають потенціал перетворитися на:
- Ядро вашого роздуму – закладене в ньому протиріччя підштовхує автора поділитися міркуваннями;
- Основою для вступної частини;
- Положенням, яке необхідно аргументувати й довести. Відправною точкою всіх аргументів
2. Найскладніше – перші рядки
Тепер, коли у вас є тема, неодмінно з’явиться кілька ідей для початку написання тексту. Найбанальніший варіант – розмовний вступ зі зверненням до читача:
Минулої неділі я переглянув фільм, надзвичайно популярний в мережі. Перечитавши відгуки, на власний подив, я зрозумів/зрозуміла – мої враження не схожі на погляди більшості коментаторів. Найбільше вразило те, що майже 80% глядачів беззастережно захищали головного героя. Мені ж Артур Флек здався не вартим всезагального співчуття. Він, скоріше, негативний персонаж.
Мати позицію, протилежну до 80% глядачів – сильна заява. Вже на старті вона викликає цікавість і неодмінно забезпечує повагу. Звісно, якщо ви зможете якісно довести точку зору.
Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»Оберіть клас:Зауважити: як писати есе за літературним твором? Віднайдіть речення, де основну проблему сформулював сам автор. Побудуйте навколо неї перший абзац. Увесь наступний текст стане відповіддю на нього.
3. Доведіть свою точку зору
Навіть найлояльніша людина не прийме вашої думки, якщо вона висловлена без аргументів. Не допустіть цього! Розбийте доказ на етапи, кожен із яких буде самостійним доводом, або розвиватиме попередній.
В ідеалі використовуйте при написанні зв’язку теза-аргумент: «Я вважаю Артура Флека злодієм, не вартим співчуття, бо…»:
- Головний герой не є талановитою людиною. Його жарти плоскі, або не досягають аудиторії. Не зважаючи на бажання працювати стендаперо, Артур, скоріше за все, ніколи не стане професіоналом;
- Джокер зациклений на власній особі, прагне уваги. Не зважаючи на брак таланту, він продовжує мріяти про казковий успіх (доречно навести відповідні епізоди/репліки);
- Протагоніст вважає винними інших. Мати, багатіїв, уявного батька, від якого очікує теплої реакції та прийняття (поділіться спостереженнями ситуацій, де бажання перекладати проблеми на оточення призвело до поганих результатів);
- Не здатен прийняти відмову. Після небажання Томаса Уейна спілкуватися, він стає для Артура ворогом. Коли популярний комік висміює слабкі жарти Флека, останній іде на вбивство. В результаті злочин перетворюється на «сцену», засіб здобути омріяну любов глядачів.
4. Узагальнюємо все сказане
Усі факти наведені? Чудово, час нанести остаточний удар! Поверніться до початку та погляньте на основну проблему. Чи виглядає вона переконливіше? Закладене в ній твердження стало беззаперечним? Відповідь на поставлене запитання надано? Якщо так, то основну частину роботи виконано успішно. Ви засвоїли, як пишеться есе, та перетворили свої знання на нарис, здатний переконати будь-кого.
Лишилося зробити останній крок – прописати гідний фінал. Засоби для цього добирайте за власним смаком. Варіант перший – продумайте розповідь таким чином, аби остання теза-доказ продовжувала попередні та плавно переходила в закінчення.
Чому егоцентричний чоловік із високими вимогами до світу та обмаллю талантів перетворився на улюбленця мільйонів?
Погодьтеся, звідси лишається півкроку до основної дилеми. Інший варіант – ще раз повторити тезу, заявлену у вступі, та поглянути на неї через призму аргументів.
Проаналізуйте приклад есе
У попередньому розділі наведено приклади зачину та кінцівки. Однак єдиних правил того, як писати есе не існує. Головна вимога – наявність внутрішньої логіки, а жорстка будова покликана не ускладнити письменнику життя, а навпаки, спростити роботу та підкреслити нитку роздумів. Хочете навести докази на початку, а вже потім сформулювати тему? Спробуйте. Немає необхідності додавати висновки в кінці, а тему заявляти одразу (виключення – критичний, науковий, аналітичний нарис).
Останній спосіб обрано в тексті, наведеному нижче. Тут початкову дилему розв’язано через низку емоційних спостережень, які відіграють роль свідчень та доказів. Отож, правила написання есе гнучкі. Проте, майте на увазі: творити власне завжди складніше, ніж крокувати уторованим шляхом.
Україна – зрада VS перемога. Хто кого?
Помічали, як радо мешканці цієї країни хапаються за можливість підтвердити все найгірше, сказане про неї? Дійсно, тут легко погоджуються з критикою. Жаліються, не помічають хорошого, та схильні перебільшувати погане. На щастя, на одного критика завжди знайдуться десятки тих, хто вважає цинізм безперспективним, постить позитивні новини, та бачить своє майбутнє в Україні, а не десь за кордоном. Але найкумедніше – в обох таборах, у різні часи, перебувають одні ті самі люди.
Моя держава – місце контрастів. Пострадянський погляд на українськість, як село, шаровари та сало, межує з найсучаснішими винаходами, які просувають бренд «made in Ukraine» та співпрацюють із великими міжнародними компаніями. Поряд із туристичним європейським Львовом постапокаліптична Прип’ять – відома на весь світ завдяки серіалу НВО і не менш туристична. На одному розі здіймаються хмарочоси, нагороджені міжнародними архітектурними преміями, а через кілька кроків – нудні будівлі-коробки. Міста, що старанно бережуть свою культурну спадщину, знаходять зовсім поруч із містами, де палаци занепадають, а старовинні маєтки знищуються.
Інколи виникає таке відчуття, ніби країна десятиліттями хитається на гойдалках поміж бажанням рухатись у Європу і тихенько заснути у стані колишньої УРСР. Однієї миті займається активізмом, пристрасно вірить у дива, а іншої – стає пасивною, цинічною, зневіреною. Особисто мені вона нагадує поведінку молодої особи, яка не знайшла свій шлях та розривається між лінню, руйнівною самокритикою й перспективною кар’єрою. Втім, це молода людина, в якої все попереду – пошук власного шляху, досягнення, стабільний настрій та зважена самооцінка.
Сподіваємось наші поради допомогли вам розібратися, як правильно писати есе. Проте, якщо ви досі не впевнені у власних можливостях, реєструйтеся на «Онлайн-курси з української мови» та отримайте вичерпні знання!
