Рецензія – стаття, у якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір, також оцінювати можуть кінострічки, театральні вистави чи навіть виставка. Це неймовірно цікавий художній та науковий жанр. І про те, як правильно написати рецензію, ми і поговоримо.

Як написати рецензію?

Бажання написати рецензію може бути покликом душі, а може – завданням від викладача. Не хвилюйтесь, у будь-якому випадку критерії якості рецензії однакові! Структура, принципи, план роботи, приклади та навіть рекомендації експертів – читайте в нашому матеріалі!

Рецензія – це відгук на певний твір (книгу, статтю, фільм), призначений для складання вражень про нього у цільової аудиторії. Це невеликий (стандартний обсяг 1800-3600 знаків, одна-дві сторінки формату А4) текст, який містить огляд, розбір та аналіз твору.

Структура, зміст та правила написання рецензії 

Подібно до будь-якого твору, рецензія має свою структуру: вступ, основну частину та висновок. Не обов’язково жорстко дотримуватися стандартного плану. У рецензії можуть бути окреслені не всі, а лише деякі пункти з-поміж зазначених у плані.

1. Вступ

• Предмет аналізу: основна думка твору (фільму, статті), її оригінальність та актуальність.
• Вихідні дані про автора і твір. 
• Мета та завдання автора.

2. Основна частина

• Короткий виклад змісту твору, його основних питань.
• Оцінка змісту твору (логіка сюжету, динаміка історії, психологія героїв, правдивість фактів та інше).
• Оцінка форми вихідного тексту (особливості композиції, авторський стиль тощо).
• Що вдалося авторові? Чи є недоліки, у чому вони полягають?

3. Висновок

• Можливе суспільне значення або позалітературні переваги (історичне, етнографічне чи соціальне значення).
• Місце твору в літературному процесі або фільму в кіномистецтві: як співвідноситься твір з іншими у своєму жанрі.
• Узагальнена оцінка твору.   

Які основні принципи написання рецензії?

1. Перевірте сто і один раз! Якщо бодай один літературознавчий термін використано неправильно, це може зіпсувати враження від усієї рецензії. Граматика, стилістика, орфографія – не менш важливі інструменти для створення професійного відгуку.
2. Ви маєте знати твір! Уважно зчитуйте імена героїв, назви місцевостей, предметів. Достатньо обізвати героїню Анною замість Ганни – і автор має право заявити: «Та вони взагалі не читали книжку!». Довіра до рецензії вмить буде підірвана.
3. Факти замість пустих розмірковувань! Що менший обсяг рецензії, то лаконічнішими і простішими мають бути речення. Уникайте довгих дієприкметникових зворотів, зайвих епітетів та складних конструкцій.
4. Розмежовуйте свою позицію і об’єктивну інформацію! Літературний твір, стаття або фільм можуть займати найвищі щаблі рейтингів та вигравати міжнародні премії, але бути нудними особисто для вас. Ви не зобов’язані погоджуватися з поглядами більшості, але й заперечувати їх не можете. Ваші міркування – приватна думка. Не більше, але й не менше.
5. Не переходьте на особистості! Рецензуючи і критикуючи твір, не критикуйте автора та його особисте життя. Релігійні і політичні погляди, шкідливі звички, хвороби і слабкості – бекграунд автора, але ніяк не предмет вашого аналізу.
6. Зберігайте спокій та залишайтеся ввічливими! Не дозволяйте собі називати авторів бездарностями, а їх роботи – графоманією і непотребом (навіть якщо ви справді так вважаєте). Завжди можна використати формулювання «книга займає достойне місце у широкому ряду сучасної популярної літератури».

Рекомендації експертів

Рецензія має голову, шию, тіло і хвіст. Голова – це назва тексту: зрозуміла, помітна і при цьому така, що стосується теми книги. Шия – так званий «лід», два-три щільних вступних рядка, які задають тон і описують предмет розмови. Тіло – власне текст рецензії. Хвіст – висновки рецензента, його резюме. Без хвоста рецензія має сиротливий і куций вигляд, не кривдіть бідолашну!

Ніка Батхен, літературна критикиня

Кращі рецензії написані так, що читачі самостійно, на основі викладених фактів, зробили висновок про твір.

Микола Добролюбов, літературний критик

Професійний рецензент завжди має розуміти, для кого він пише, для якої аудиторії. Корпоративний сайт, «глянець», профільний журнал, щоденна газета, громадсько-політичний журнал, «товстун» – видання для різної аудиторії.

Василь Володимирський, літературний критик

Якщо у творі щось є, покажіть це читачеві: це значно краще, ніж довго розмірковувати про те, чого у книзі немає або що повинно бути.

Микола Добролюбов, літературний критик 

План написання рецензії на фільм

Здебільшого структура рецензії на фільм не відрізняється від загальних порад вище, але є свої нюанси. Приміром, часто такі рецензії плутають зі звичайними коментарями, якими повняться інтернет-платформи. Відгуки – це по суті звичайні коментарі глядачів, де вони висвітлюють свої суб’єктивні враження після перегляду. Натомість рецензія на фільм – повноцінний аналіз та розбір кінострічки, роботи акторів, режисерів, сценаристів тощо.

Структура рецензії на фільм:

1. Цікавий заголовок, що стосується кінострічки.
2. Уведення: 2-4 речення, що інтригують читача та готують ґрунт для подальшого оповідання.
3. Виклад короткого сюжету фільму без спойлерів та переказу кінцівки. Мета цього етапу – сформувати у читача загальне та поверхневе уявлення про кінострічку (не плутайте з тим, щоб переказати весь сюжет своїми словами!).
4. Аналіз фільму: роботи всіх учасників кінопроцесу, сюжету, декорацій тощо.
5. Суб’єктивне враження про фільм, що ґрунтується на його попередньому аналізі.
6. Висновок та рекомендації. Тут варто резюмувати свою оцінку кінострічці, а також відповісти на головне запитання: Чи варто дивитися фільм? Якщо так, то хто його цільова аудиторія?

Ловіть зразок хорошої рецензії на фільм із мережі Інтернет!

План написання рецензії на наукову статтю

На відміну від кінорецензій, написати рецензію на наукову статтю здатні не всі. Для цього потрібно бути спеціалістом в окремій сфері: володіти професійною термінологією та знаннями з галузі.

Приклади з бібліотеки розробок «На Урок»:

• Рецензія на статтю Черепанина Мирона Васильовича «Музикознавчі дослідження Івана Франка»
• Рецензія на наукову роботу «Інновації в лексиці і фразеології суспільно-політичної сфери»

Як написати рецензію на наукову статтю? Користуйтеся планом!

1. Назва статті, інформація про автора.
2. Опис проблеми, що вивчається.
3. Рівень актуальності праці: чи відповідає вона викликам сучасної науки, чи може стати основою для подальших досліджень у цій сфері тощо.
4. Ключові елементи статті (рівень експертності праці, наявність структури та дієвого рішення проблемного питання тощо).
5. Думка рецензента про можливість публікації.

Ловіть зразок хорошої рецензії на наукову статтю із мережі Інтернет!

План написання рецензії на книгу

Рецензії на літературні твори – особливий вид любові до книг. Завдяки розгорнутому аналізу, ми формуємо своє остаточне уявлення про прочитане та створюємо первинне уявлення інших про книгу.

Приклад із бібліотеки розробок «На Урок»:

• Рецензія на підручник О.В.Лобової «Музика: Учебник для 3 класса школ с русским языком обучения»

Як написати рецензію на книгу? Користуйтеся планом!

1. Бібліографічний опис: назва книги, автор, рік випуску, видавництво.
2. Короткий переказ сюжету (1-3 речення).
3. Особисті враження.
4. Аналітична частина: розбір назви, вмісту, структури, практичних прикладів тощо.
5. Окреслення переваг та недоліків твору.
6. Підсумкова оцінка та особисті висновки рецензента щодо актуальності книги, рекомендації читачам.

Ловіть зразок хорошої рецензії на книгу з мережі Інтернет!

Критерії оцінки рецензії 

1. Які найчастіші помилки рецензування? 

• Недостатня обізнаність у темі твору, фільму або статті.
• Переказ роботи замість його детального аналізу.
• Повне панування емоцій над логікою викладу.
• Особисте ставлення переважає над об’єктивною оцінкою.
• Недостатня кількість аргументів або їх низька якість.
• Фамільярне ставлення до автора.
• Надмірна самовпевненість або, навпаки, невпевненість у своїй експертності як рецензента.

2. Що найголовніше у рецензуванні?

Залишайтеся об’єктивними навіть висловлюючи власні думки! Просто написати «стаття погана» – недостатньо, це свідчить радше про вашу суб’єктивність та відсутність аргументів. Окрім цього, аргументувати потрібно за певною структурою та не розтікатися мислею по дереву. Не дарма кажуть «лаконічність – сестра таланту»!

3. Чи можна написати рецензію, не прочитавши твір та не переглянувши кінострічку?

Теоретично – так, але чи буде це повноцінною рецензією? Скоріше це виглядатиме як звичайний коментар-враження або загальний і поверховий відгук. І однозначно у нього бракуватиме потрібної інтриги та критичного погляду! Одна із дрібниць, що видає непідготовлених рецензентів – бінарне «хороша-погана» робота.

4. Що потрібно зробити перед написання рецензії?

Пам’ятайте правило: не читайте відгуки та рецензії інших! Прочитавши відгуки інших напередодні написання, ви будете підсвідомо займати якусь сторону. Друге правило: прочитайте книгу або перегляньте кінострічку мінімум два рази. Спочатку як звичайний глядач або читач, а потім – як супергерой із олівцем, записником та критичним поглядом.

5. Якщо рецензія – завдання від викладача, про що треба пам’ятати?

• Правильно сформулюйте бібліографічний опис твору (назва, автор, рік випуску, видавництво/студія). У завданні на оцінку кожна дрібниця може вплинути на результат.
• Зазвичай при рецензуванні наукової статті на оцінку, викладачі очікують схвалення думок автора. І виникає питання: як правильно написати рецензію на статтю?
• Пам’ятайте: не обов’язково погоджуватися з думками, які вам не близькі.
  Дотримуватися певної структури та плану під час написання рецензії на оцінку дуже важливо. Для цього кожен пункт плану має починатися з нового абзацу та містити слова-маркери. Наприклад, «Аналізуючи роботу…», «Підсумовуючи…» тощо.