Що таке пряма мова та розділові знаки при прямій мові

«Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється  –  ожива, Як їх почує!..» – заповів Тарас Шевченко. Тільки що ви прочитали речення з прямою мовою. Бачите, це легко! Втім, насправді ця тема нерідко складно дається школярам: адже так непросто вивчити всі ці нюанси та розділові знаки… Але без цього не обійтися. 

Читайте матеріал та розберіться в темі не гірше за знаних мовознавців!

Що таке пряма мова і чому важливо знати правила написання

Пряма мова – це точна передача слів автора, власне висловлення із вказівкою мовця. Вона передається зі збереженням сенсу, інтонації, мовних особливостей.

Звучить ніби дуже просто, чи не так? Але коли доходить до справи, можуть заплутатися навіть досвідчені філологи! Про школярів годі вже й казати! То що ж, не варто розбиратися взагалі? Звісно, варто! Аби достеменно зрозуміти, що таке пряма мова, потрібно порівняти її з іншим способом передачі чужого мовлення – непрямою мовою. 

Так, непряму мову не беруть в лапки та передають зі збереженням лише основного сенсу, не дослівно. Наприклад, «Шевченкове серце оживає, коли він чує українське слово». 

Навіщо знати правила передачі? Саме завдяки цьому ви вбиваєте кількох зайців одразу:

• умітимете писати твори;
• практикуватимете грамотну переписку;
• інтонаційно правильно вживатимете пряму мову в спілкуванні;
• навчитеся правильно писати про інших осіб;
• підготуєтеся до ЗНО з української мови та літератури, та тематичних підсумкових робіт.

Як бачите, такі знання точно знадобляться у повсякденному житті, тож цій темі варто приділити особливу увагу. При цьому загальні правила є універсальними та напрочуд простими:

1. У спілкуванні пряму мову вимовляють гучніше й повільніше, натомість авторські слова тихіше й пришвидшено. Між прямою мовою і словами автора варто робити незначну паузу.
2. Не забуваймо головне правило написання: беремо пряму мову в лапки.

Види прямої мови

Умовно вона поділяється на два види: діалогічну та монологічну. Кожен із зазначених видів має свої цілі, особливості та правила пунктуації.

1. Діалог – це пряма мова двох і більше осіб. На відміну від монологу, в діалозі пишемо кожна репліку з нового рядка, без лапок. Цікава особливість: перед репліками ставимо тире.

– Джин, я хочу стати видатним письменником! – промовляє Тарас Шевченко.
– Я не можу цього обіцяти… – Ніяково говорить джин, – Я не можу зробити тебе ще видатнішим...

2. Монолог – це пряма мова однієї особи. 

Розділові знаки при прямій мові 

Відповідно до того, де в реченні стоять слова автора, використовуються різні розділові знаки. Продемонструємо, як пишеться пряма мова, на яскравих та веселих прикладах! Завдяки ним ви точно запам'ятаєте правила розстановки розділових знаків.

Запам’ятайте: пряма мова («П» або «п») –  цитата, а авторські слова  («А» або «а») – вказівка на мовця.

1. Слова автора перед цитатою: після них ставимо двокрапку, а висловлення починаємо з великої літери.

• А: «П!».

2. Слова автора після цитати: розділяємо їх відповідним розділовим знаком  (комою, крапкою, знаком питання, оклику, трьома крапками) і тире. Також слова автора пишуться з великої літери.

• Кома після лапок, як-от:  
  «П»,  –  а.
• Крапка перед лапками, як-от: 
  «П.»  –  а.
• Знак питання або оклику перед лапками, як-от: 
  «П?»  –  а.

3. Слова автора всередині цитування:

• Із обох боків виділяємо комою і тире, як­що замість них не можна поставити розділового знаку, крім коми, крапки з комою, двокрапки чи тире.
  «П, – а, – п».
• Перед вказівкою на мовця ставимо тире, а після – крапку і тире, якщо слова автора стоять після знака оклику чи питання. Далі – пряма мова пишемо з великої літери.
  «П? – а. – П?».
• Перед вказівкою на мовця ставимо кому і тире, а після – крапку і тире, якщо слова автора стоять на місці крапки. Після – цитата з великої літери.
  «П, – а. – П».
• Коли перша частина цитати закінчується трьома крапками, то крапки залишаються. Також перед словами автора ставиться тире, а після  –  кома й тире (рідше – крапка й тире).
  «П… – А, – п…».
• Якщо слова автора вказують на продовження висловлення, тоді після них пишемо двокрапку й тире, а другу частину цитати традиційно починаємо з великої літери.
  «П, – а, – П!».

От бачите, аби зрозуміти, як пишеться пряма мова, достатньо вивчити декілька нескладних правил!

Наочні приклади речень з прямою мовою 

Закріпимо знання про розділові знаки при прямій мові, а для цього вивчимо цікаві приклади, які точно запам’ятаються. Не хвилюйтеся, це не нудні цитати історичних діячів, а зрозумілі схеми та жартівливі, мемні вислови!

1. А: «П!». Учителька промовила: «Помилки роблять нас сильнішими... Звісно, якщо вони не граматичні!»
2. «П», – а. «Не твоя, ось ти і журишся», – пожартувала Ольга.
3. «П.» – а. «Ало! Це Шевченко? Знайдіть мені долю.» – сказала Ганнуся напередодні ЗНО з української мови та літератури.
4. «П?» – а. «Трясця! Чому так життєво?» – промовив маленький Івасик, прочитавши нашу статтю.
5. «П, – а, – п». «Неможливо знати українську бездоганно, – переконують мовознавці, – тільки якщо ви не відвідали Онлайн-курси з української мови “На Урок”».
6. «П? – а. – П?». «Ало, це Хвильовий? – запитав Дмитро. – Чого ви хвилюєтеся?»
7. «П, – а. – П». «Величезне прохання, не кличте мене до міста. – журливо промовляє Коцюбинський. – Сьогодні у мене Intermezzo».
8. «П… – А, – п…». «Цікаво… – Замислилася Ганнуся, – Івано-Франківськ є, а Лесьо-Українська немає…».
9. «П, – а, – П!». «Безмежно люблю тебе, – промовляє Олена своїй кішці, – Як Возний Наталку, Мавка Лукаша, Кайдаш горілку, а Сосюра Україну!».

Покажіть ці приклади речень із прямою мовою однокласникам та друзям: так вони не лише запам’ятають правила, а й отримають заряд позитиву!

Справді, аби запам’ятати будь-яке правило, недостатньо лише завчити теорію. Потрібно практикуватися! У цьому допоможе Онлайн-курс з української мови від «На Урок», викладачі якого не з чуток знають, як зробити простим та зрозумілим вивчення норм правопису та граматики. І головне, зробити навчальний процес легким та веселим!

Поради від викладачів Онлайн-курсу з української мови від «На Урок»:

• Розділіть інформацію на маленькі частинки. Вони мають бути логічно пов’язані одна з одною і містити зручну для запам’ятовування кількість інформації. Наприклад, вивчаючи пряму мову, поділіть інформацію на розділи: правила для коми, знаку оклику, крапки тощо.
• Замальовуйте речення та розділові знаки при прямій мові. Використовуйте схематичні зображення правил! Їх можна повісити у різних місцях помешкання.
• Генеруйте власні приклади, які точно запам’ятаються. Вони можуть бути пов’язані з особистим життям, кумедними ситуаціями або випадками з улюбленого кінофільму. І навіть процес створення таких прикладів уже є достатнім навантаженням для мозку, що тільки стимулює запам’ятовування.

Keep calm та вивчайте українську легко й весело!