Чи замислювався ти, навіщо люди використовують цитати у текстах чи в усному мовленні? Для того, щоб увиразнити свою мову, аргументувати власні думки чи, може, хочуть похизуватися своїми знаннями? Будь-який із варіантів відповіді не буде помилковим. От, наприклад, Мішель де Монтень, французький письменник і філософ, якось сказав: «Якщо я цитую інших, то лише для того, аби краще висловити власну думку!». Отож спробуй і ти вдосконалити майстерність цитування. Тоді твої розповіді будуть надихати або навіть переконувати в чомусь слухачів/читачів.
Ми допоможемо розібратися в тому, що таке цитата, які вона має особливості та як потрібно її оформлювати. Спойлер: це дуже просто!
Про суть та правильність оформлення чужої мови
Цитата – це наведене повністю або частково висловлювання з авторського тексту (наукової, художньої, публіцистичної та іншої літератури або доповіді) із зазначенням автора або джерела повідомлення. Погодься, використання прямої мови робить розповідь більш насиченою, цікавою і захопливою. До того ж звичайний сухий текст ніби оживає і стає більш експресивним.
Зверни увагу! Будь-які твори науки, літератури та мистецтва, в тому числі тексти, фотографії та відео, можна вільно використовувати без згоди автора. Але не забудь вказати та правильно оформити ім'я автора або назву твору (джерело повідомлення), які цитуєш. Якщо не дотримуватися пунктуаційних правил, це вже не запозичення, а плагіат!
Існує чимало особливостей оформлення цитат. Суть деяких із них можна передати короткими та зрозумілими схемами, які легко запам'ятовуються. Цитата (розділові знаки):
- Витяг після слів автора. А: «П». А: «П?». А: «П!».
- Пряма мова перед словами автора. «П», – а. «П?» – а. «П!» – а.
- Слова автора всередині дослівного уривка з літератури. «П, – а, – п». «П, – а. – П». «П? – а. – П». «П! – а. – П».
- Пряма мова всередині слів автора. А: «П!» – а. А: «П?» – а.
Але це ще не все! У вигляді схем подано поширені варіанти цитування, а втім, необхідно знати й «менш популярні» моделі. Речення з цитатами (приклади):
- Пропуск у витязі позначається трьома крапками.
Як писав Рей Бредбері, «…головний секрет творчості в тому, щоби ставитися до своїх ідей як до кішок – просто змусьте їх слідувати за вами».
- Зазвичай віршований текст записується у стовпчик, а в лапки не береться. Ім'я автора записується нижче.
- Якщо речення з цитатами включене в авторський текст як його складова, то воно замінюється на непряму мову. У цьому випадку дослівний уривок з літератури береться в лапки, але пишеться з малої літери, а двокрапка не ставиться.
У 1956 році Костецький написав дві великі статті; він говорить, що «українська нація, як і кожна у світі, може по-справжньому здобути незалежність і свободу лише тоді, коли вона знайде свою унікальну місію».
- Якщо автор або джерело вказується після витягу, то їх потрібно вказати в дужках. Причому крапка ставиться після дужок (а не після цитати):
«Прокинувся вранці, умився, привів себе в порядок – і відразу ж доведи до ладу свою планету» (Антуан де Сент-Екзюпері. Маленький принц).
Бажаєш дізнатися більше про те, що таке цитата й отримати приклади оформлення цитат? Адже нюансів у цій темі, які грамотна людина має знати, чимало! Тобі допоможуть «Онлайн-курси з української мови».
Де доречно використовувати цитати
Не використовуй цитування занадто часто. Один-два рази в тексті/під час розмови – це максимум! І не забувай коментувати чужу мову. Ти не можеш просто навести дослівний уривок з літератури чи якоїсь промови. Обов'язково потрібно написати або проговорити, чи згодний зі сказаним чи ні і чому. Виписку доречно використовувати під час дискусій як частину аргументу або ж під час бесід для увиразнення сказаного. Ще їх можна писати в наукових роботах, у власному висловлюванні, рефератах, есе абощо.
Тепер ти знаєш, що таке цитата та які є правила оформлення цитат. Пам'ятай, що саме вони у шкільному творі або у власному висловленні на ЗНО додадуть тобі пару-трійку балів. До того ж це чудовий прийом для хизування перед однолітками!
