Для того, аби ваш мотиваційний лист зацікавив приймальну комісію, а не змусив лише здивовано відкласти його подалі, необхідно як слід постаратися. І розуміти, що інколи одна прикра помилка може неабияк зменшити ваші шанси на успіх. Як уникнути найрозповсюдженіших помилок? Для початку варто розібратися, що саме буде помилкою. Зараз розкажемо!
1. Недостатньо уваги меті.
Завжди варто пам'ятати, що мотиваційний лист до університету – це чудовий шанс проявити себе, показати, наскільки ви зацікавлені в конкретній спеціальності, наскільки хочете розвиватися в обраному нампрямку. Тож саме про це і пишіть, а не фіксуйтеся на досягненнях минулого, як це нерідко роблять вступники. Особливо часто потрапляють в цю пастку абітурієнти, яким дійсно є чим похвалитися. Хваліться! Але при цьому намагайтеся дивитися в майбутнє.
2. Нудний початок.
Із чого почати мотиваційний лист? Тільки не з розлогої презентації! «Доброго дня, шановні члени комісії, мене звати Антон Іваненко, мені 17 років, я з Запоріжжя. Закінчив кращий ліцей міста, вчився у класі фізико-математичного спрямування...». Не надто захопливо, чи не так? Набагато краще почати із цікавої розповіді. Розкажіть історію з вашого життя, завдяки якій ви зрозуміли, що хочете стати саме юристом (чи ким завгодно). Але намагайтеся уникати штампів на кшталт «Із самого дитинства я знала, що хочу бути вихователем...».
3. Знеособлена розповідь.
Яке наше основне завдання? Написати мотиваційний лист, який запам'ятається приймальній комісії. Тут варто розуміти, що більшість листів, які читатимуть у виші, будуть доволі стандартними, якщо не майже однаковими. А це цілком імовірно, якщо абітурієнти вивчають одні й ті самі відео та статті із порадами, та не звертають увагу на головне: немає ідеального рішення для написання мотиваційного листа. Ви маєте писати про себе для конкретного університету, а не шукати магічні формули, які точно допоможуть. Так, це складно. Але саме намагання знайти ідеальну структуру та написати за шаблоном може зіграти з випускником злий жарт: так розповідь стає узагальненою та знеособленою, за словами складно побачити людину. Та й не надто цікаво.
4. Невдалі жарти.
Багато хто щиро вважає, що найкращий спосіб виділитися на фоні конкурентів і запам'ятатися приймальній комісії - продемонструвати своє почуття гумору. Цілком можливо, що ви – справжній комік, але перш ніж сипати жартами, подумайте, чи доречно це? До того ж ті жарти, які вам здаються цілком нормальними, можуть когось образити. Зрештою, почуття гумору у всіх різне. Тож якщо ви розмірковуєте над тим, як написати мотиваційний лист, то одна з порад проста: без непотрібних жартів.
5. Прагнення написати якомога більше.
Так, цілком зрозуміло, що ви хочете детально розповісти про себе. Описати себе так, аби приймальна комісія зрозуміла: ось він, наш студент! Однак, не варто перетворювати мотиваційний лист до вишу на автобіографічний нарис та буквально засипати читача купою даних. Краще як слід продумайте структуру мотиваційного листа, вирішить, які теми хочете розкрити, визначтеся з акцентами та розповідайте лише головне. Лише те, що дійсно важливо для конкретної спеціальності.
6. Неструктурованість.
Чому структура мотиваційного листа важлива? Тому що інакше у вас може вийти «салат» із різних тем, думок та ідей. Певною мірою це може буть навіть авангардно, але чи стануть члени приймальної комісії читати такий лист? Саме тому перш ніж сідати та починати писати мотиваційний лист, визначтеся зі структурою. А от якою вона може бути, ви можете дізнатися з нашої статті «Як написати найкращий мотиваційний лист до університету».
7. Перебільшення власних досягнень.
А то і взагалі відверта брехня. Так, цілком можливо, що одразу ніхто нічого не зрозуміє, але згодом правда все одно випливе назовні. Наприклад, якщо ви не зможете підтвердити всі свої успіхи документально (дипломи, сертифікати тощо). А якщо приймальна комісія одразу зрозуміє, що ви написали щось не те (повірте, її члени мають чималий досвід!), то ваші шанси на успішний вступ одразу зменшаться. Тож краще чесно пишіть про себе: про свої успіхи та прагнення.
8. Написання мотиваційного листа нашвидкоруч.
Здавалося б, що тут складного? Просто сісти, за півгодини написати невеличкий текст, та відправити його до університету. Але мотиваційний лист для вступу – це не коротеньке есе про себе, це важливий документ. Зрешто, якби його було так просто написати, чи вводили б його як обов'язковий елемент вступу найкращі світові університети? Насправді написати хороший мотиваційний лист не так просто. Ви ж маєте прописати свою мотивацію, досягнення, прагнення... І не факт, що вам вдасться це зробити з першого разу. Тож краще виділити на роботу хоча б кілька днів і написати декілька мотиваційнийх листів до університету. А потім обрати найкращий!
9. Наявність помилок.
Перш ніж відправити мотиваційний лист до університету, спочатку кілька разів прочитайте його самі, а потім ще й попросіть когось із тих, кому довіряєте. Прикрі помилки та одруківки можуть зіпсувати враження навіть про найкращого абітурієнта. А нам цього не потрібно, чи не так?
10. Один текст для кількох університетів.
Так, часу не так багато, писати мотиваційний лист складно, то чому б не написати один і не розіслати по різних вишах? Дійсно, вам цього ніхто не заборонить. Але тоді лист не буде персоніфікованим, із нього не буде зрозуміло, чому ви хочете вчитися саме тут та саме на цій спеціальності. Повірте, таких листів буде чимало. Але ж ви хочете виділитися?
Сподіваємося, тепер ви знаєте, як писати мотиваційні листи. Віримо у вас!
