«На широких просторах і думкам вільно».
Саме так вважала видатна українська письменниця Ольга Кобилянська. І хіба можна сперечатися із цією фразою? Тим паче, що авторкою її є людина із непересічними поглядами на життя, неймовірно талановита та цікава. Розповідаємо вам про цю чудову письменницю більше!
Особистість
У багатьох джерелах ви прочитаєте, що Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Ґумора, яке розташоване на півдні Буковини (зараз це територія сучасної Румунії). Проте тут є нюанси: Ольга трохи підкорегувала дату свого народження. В одному зі своїх листів вона писала:
«Питаєте, коли я рождена. 24 листопада року 1863-го. Святкую, але день тих своїх уродин звичайно 27 листопада, бо десь я ще з-за молодих літ вичитала, що день 24 листопада – день недолі – от в тім і вся річ».
Але і це ще не все. За сімейними переказами, Ольга народилася пізно вночі з 26 на 27 листопада.
У родині Кобилянських було семеро дітей, жили вони доволі скромно, та й гідну освіту могли забезпечити не всім. Доньки, Ольга та Євгенія, здобули лише початкову освіту, закінчивши 4 класи школи. Це й не дивно, адже в ті часи вважалося, що жінці і не обовʼязково бути дуже освіченою. Проте навіть такая ситуація не завадила Ользі Кобилянській стати однією з найосвіченіших жінок свого часу.
Цікаво, що у школі навчання велося німецькою мовою, також Ольга вивчала румунську, знала польську й українську. Хоча українську письменниця вивчала вдома з вчителькою-українкою, дуже багато читала, обговорювала з нею літературу, займалася самоосвітою. Фактично рідна мова давалася Кобилянській нелегко: вже в дорослому віці вона часто просила українських митців корегувати її твори. Та й перші проби пера були немецькою – писати українською вона почала після знайомства з Софією Окуневською та Наталею Кобринською.
Окрім усього, Ольга Кобилянська неабияк цікавилася музикою – грала на фортепіано, цитрі, дримбі, а також непогано малювала та грала в театрі. Ба більше – навіть мріяла стати професійною акторкою.
Письменниця
Перші твори Кобилянська написала у 14 років – це були вірші німецькою мовою. У 17 років вона написала своє перше оповідання – «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини» (теж німецькою). Спочатку юна письменниця писала потайки, але згодом поділилася творами із новою подругою, Софією Окуневською. Вона прочитала «Гортензу» і навіть написала на неї рецензію, зауваживши, що писати краще про історії з життя, до того ж - українською. Кобилянська дослухалася до порад.
Перший художній твір українською мовою – «Людина», був надрукований у 1895 році в журналі «Зоря». Ця повість була присвячена Наталі Кобринській. Упродовж майже півстоліття Ольга Кобилянська створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів, а також лишила значне за обсягом листування.
Повість «Людина» фактично започаткувала психологічну українську прозу. До того ж головною її героїнею стала не просто жінка як додаток до чоловіка (так найчастіше зображували жінок у ті часи), а повноцінна особистість із багатим внутрішнім світом, яка прагне щастя.
Інша не менш відома повість - «Царівна» - продовжує тематичну лінію, розпочату в «Людині». Тут головною героїнею є емансипована жінка, що прагне боротися за свої права, зокрема, вона відмовляється від патріархального погляду на світ і не хоче виходити заміж.
Серед особливо вартих уваги також повість «Valse mélancolique», де розповідається історія життя трьох інтелектуалок, які за своїм світовідчуттям значно випереджають жіноцтво свого часу. Таким чином Кобилянська стала першою в українській літературі, хто зобразив жіночі типи інтелігенток, аристократок духу, які мають високу мету в житті, прагнуть удосконалення.
Один із найкращих творів письменниці - «В неділю рано зілля копала», повість, в основі якої — мотив романтичної балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Феміністка
Ольга Кобилянська була справжньою піонеркою феміністичного руху на Буковині. На неї дуже сильно вплинуло знайомство з Наталією Кобринською, яка є засновницею організованого фемінізму в Україні. Кобилянська стояла біля витоків створення «Товариства руських жінок на Буковині», вона навіть обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Вона писала про складне становище жінок середнього класу, активно виступала за рівноправність між чоловіками й жінками, за право жінок на гідне життя. Проте невдовзі письменниця пішла з організації через її москвофільське спрямування.
Утім, згодом у Чернівцях вона співорганізовує ще одне жіноче товариство - «Кружок українських дівчат» та допомагає Кобринській видавати альманах «Наша доля».
Свої ідеї Ольга Кобилянська втілювала безпосередньо у творах. Її героїні - це сильні духом жінки, з характером, готові кинути виклик суспільству. Фактично саме вона ввела в літературу образ нової жінки: «Теперішні Марусі, Ганнусі, Катрусі повинні бути європейками», - писала Кобилянська у своєму щоденнику.
Цьогоріч ми відзначаємо 160 років від дня народження Ольги Кобилянської. Це одна з найвидатніших літературних постатей України, тож вам обовʼязково варто дізнатися про нех більше! І для того, аби зробити це, долучайтеся до нового конкурсу з нагоди дня народження видатної письменниці - «Ольга Кобилянська: 160 років поза часом». Ви дізнаєтеся, яким було її життя, як формувалася її особистість, якою була її творча доля, та які погляди письменниці актуальні й у наші часи. Реєструйтеся (завдання можна виконувати до 22 грудня), беріть участь та неодмінно розкажіть про конкурс друзям!
