Жінки в науці: три захопливі історії життя українських науковиць

Наука здатна відкрити неймовірний захопливий всесвіт. Але довгий час цей всесвіт був не для всіх, а насамперед для чоловіків. Жінок натомість вважали недостатньо розумними та здібними для того, аби бодай навчатися та спробувати собі в науковій сфері, натомість головним їхнім завданням було, звісно, виховання дітей та забезпечення добробуту родини. 

І хоча перші жіночі початкові школи в деяких країнах Європи зʼявилися в XVI-XVII столітті, їхньою метою було аж ніяк не навчання дівчат фізиці чи астрономії. Там насамперед виховували майбутніх дружин і господинь. Що вже казати про вищу освіту! Лише в 1868 році cенат Лондонського університету проголосував за допуск жінок на загальний іспит. Так він став першим у світі університетом, який прийняв жінок.

Звісно, це не означає, що вступити до університету було легко чи що на таку дівчину, яка зробила вибір на користь науки, не дивилися косо. До того ж існувало певне розділення на так звані “жіночі” та “чоловічі” наукові сфери. До прикладу, жінка ще могла вивчати літературу, а от до хімії їй було зась.

Та навіть досі жінки представлені в науковому середовищі значно менше, ніж чоловіки. Дані ЮНЕСКО свідчать, що в усьому світі лише 30% науковиць. Хоча, звісно, варто визнати, що ситуація поступово покращується.

Тож ми ж хочемо розповісти вам про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки.

Валентина Радзимовська

Українська дослідниця біології та медицини, лікарка, засновниця української школи фізіологів та біохіміків. Як для свого часу Валентина мала чудову освіту - навчалася в Лубенській жіночій Олександрівській гімназії та Першій київській приватній жіночій гімназії. А у 1913 році закінчила медичне відділення Київських вищих жіночих курсів і стала однією з шестидесяти жінок-лікарів столиці.

Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»
Оберіть клас:

У 1924 році Радзимовська захистила дисертацію та стала докторкою фізіологічних наук. Її наукова діяльність стосувалася насамперед дитячої фізіології, патофізіології туберкульозу, також вона вивчала вплив кислотно-лужного балансу на функціонування живих клітин.

Із початком Української революції науковиця активно включилася в політичне життя. Саме в її квартирі збиралися та обговорювали подальші плані такі українські громадсько-політичні діячі як Симон Петлюра, Валентин Садовський, Дмитро Донцов, Володимир Шемет, Євген Коновалець та інші. Тож не дивно, що радянська влада була від Радзимовської не в захваті. 14 вересня 1929 року Валентину Радзимовську заарештували вдома за сфабрикованим звинуваченням «в участі в українській підпільній контрреволюційній організації — Спілці визволення України». 


Утім, Валентина гідно витримала 7 місяців арешту, домоглася звільнення та навіть успішно поновилася на роботі. Але керівні посади їй займати не давали. Після звільнення темами досліджень Валентини стали проблеми туберкульозу, геліотерапії та втоми підлітків. Вона вивчала зміни обміну речовин у пацієнтів, що одужують, розглядала вплив кліматичних факторів на стан їхнього здоров'я. У 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши до США.

Катерина Ющенко

Видатна українська науковиця в галузі кібернетики, програмістка, винахідниця. Народилася в Чигирині в родині вчителів. Батько Катерини був учителем історії та географії й одного дня мав необережність провести дітям екскурсію місцями козацької бойової слави. Ця екскурсія стала роковою: в 1937 році його визнали українським націоналістом і заарештували. А разом із ним - мати Катерини, яка намагалася довести, що її чоловік невинуватий та брав участь у революції.

Саме через арешт батьків Катерину виключили з Київського унiверситету, де вона вчилася на першому курсi фiзико-математичному факультету. Після цього їй вдалося вступити до Московського університету, проте там вона вчитися не змогла, оскільки не мала де жити. Потім вона побачила оголошення про можливість вступу до Узбецького державного унiверситету, який забезпечував студентів гуртожитком, стипендією та ще й оплачував проїзд. 

Під час Другої світової війни університет евакуювали до Ташкенту, там майбутня видатна науковиця додатково пішла праціювати на завод, який виробляв приціли для танкових гармат. Після ж війни Катерина повернулася до України, деякий час вчителювала в містечку Стрий. А коли у Львові відкрилась філія теорії ймовірностей Інституту математики АН УРСР, вона зробила все можливе, аби потрапити саме туди.

Саме Катерина Ющенко написала перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України. До речі, це була перша на континентi МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина (займала площу в 60 квадратних метрів), яка вперше автоматично виконувала програми і мала першу комп’ютерну пам’ять. Катерина Ющенко була першою, хто почав використовувати цей комп’ютер для розв’язку найважливіших задач оборонної та космічної галузі. 

Саме Ющенко належить ідея Адресної мови програмування - першої у світі алгоритмічної мови. Завдяки цьому програмісти змогли писати програми, що не залежали від місця в пам'яті комп'ютера і розташування масивів даних.

Олена Курило

Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»
Оберіть клас:

Українська мовознавиця, творчиня української наукової термінології. Народилася у Гродненській губернії, в 1908 році вступила на філологічний відділ філософського факультету Кенігсберзького університету. 

За часів існування УНР Олена жила та працювала в Києві, де створила підручник української граматики для дітей. Він, до речі, витримав 13 перевидань. Тоді ж вона почала працювати над розробкою української термінології. І вже у 1918 році світ побачив складений нею «Російсько-український словничок медичної термінології». 

Також Олена Курило багато працювала над словником ботанічної номенклатури. Крім того, у 1923 році вийшов складений нею словник хімічної термінології, а в 1925 році - за її редакцією був опублікований анатомічний словник.

Курило, крім того, позаштатно працювала в Фольклорно-етнографічній комісії. Вона їздила в експедиції в Чернігівщину та Полтавщину, аби збирати голосіння, пісні, казки та легенди українського фольклору.

На початку 1930-их років у СРСР почалася кампанія цькування українських мовознавців, тож Олена Курило вже не могла працювати, жодна її праця більше не була опублікована. Крім того, у 1938 році мовознавицю засудили до 8 років таборів, звинувативши її в участі в «українському контрреволюційному націоналістичному підпіллі». Існують дані, що в 1946 році вона вийшла на волю, проте про подальшу її долю нічого невідомо. 

Бажаєте дізнатися більше про видатних науковиць, які змінювали світ? Тоді запрошуємо вас узяти участь у цікавому конкурсі «Жінки в науці». Ви дізнаєтеся про видатні наукові відкриття, зроблені жінками, а також зможете зрозуміти, як та чому гендерні стереотипи шкодять розвитку науки й суспільства.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!

Рекомендуємо