Існує поширена думка, що до деяких наук людина має природний хист, а деякі їх банально не даються, бо не судилося. Ви ж чули її від друзів, знайомих, батьків та навіть учителів? Проте насправді це не зовсім так. Численні нейрофізіологічні дослідження доводять, що потенціал людського мозку фактично нескінченний. Потрібно просто його розкрити. А щоб зробити це, для початку варто розібратися із хибними уявленнями щодо своїх здібностей.
1. Ми всі здібні
Окрім згаданого вище упередження щодо здібностей, існує ще одне, в пастку якого потрапило чимало... вчителів. Подеколи вони можуть навіть несвідомо поділяти учнів на більш та менш успішних. Відповідно, ставлення до них може не надто значно, але різнитися. І це надзвичайно погано. Адже зрештою ті, кого вважають недостатньо здібними, банально перестають старатися, оскільки не вірять, що здатні чогось досягти. Водночас і ті, кого якраз вважають здібними, можуть втратити інтерес до навчання. Адже чи варто зайвий раз старатися, якщо і так усе добре?
Зрештою, ми самі дійсно починаємо вірити в те, що зовсім не маємо здібностей, наприклад, до математики, а отже, не хочемо вчити її, намагатися розв'язувати задачки чи запам'ятовувати теореми. А тим часом наш мозок постійно розвивається і лише від нас залежить, чи допоможемо ми йому створити нові нейронні зв'язки. Якщо й не стати видатним науковцем, то принаймні вивчити математику чи хімію на шкільному рівні під силу кожному. Просто комусь буде простше, а комусь доведеться докласти більше зусиль.
2. Помилки – це не страшно
Нам усім відомо – краще ніколи ні в чому не помилятися, інакше батьки, вчителі, друзі та оточення загалом будуть розчаровані. Але чи так це насправді? Культ відсутності помилок у житті цілком штучний, проте, на жаль, досі існує. Чим він небезпечний? Людина, яка росте із переконнанням, що помилка – це щось дуже страшне, свідомо та несвідомо уникає складних завдань, беручися лише за найпростіше, із чим точно впорається.
Але науковці давно довели, що наш мозок розвивається лише тоді, коли працює над розвʼязанням складних завдань.
Тому наздвичайно важливло змінити своє ставлення до невдач та помилок, зрозуміти, що вони – просто частина розвитку, і не боятися. Успіху досягають не ті, кому щастить чи легко все дається, а ті, хто йде вперед попри все, із вірою у власні сили.
3. Думки мають значення
Чи знали ви, що те, що ми думаємо про себе, впливає на наші фізичні та розумові здібності? Наукові дослідження доводять, що навіть просто думки про спорт уже допомагають зміцнити мʼязи та покращити стан здоровʼя. Те саме станеться, якщо ви повірите у власні навчальні здібності: це допоможе вам досягти кращих результатів.
Звісно, просто відчайдушно вірити в себе недостатньо. Важливо також навчатися та здобувати нові знання. Проте така зміна умонастрою теж дуже важлива: вона допоможе позбутися переконання в тому, що ви від природи просто недостаньо здібні. І навіть невдача в такому випадку сприймається просто як тимчасове явище, адже із ким не буває!
Коли нам щось вдається не дуже добре, це говорить лише про те, що ми, можливо, недостатньо сумлінно готувалися, а не тому, що не маємо жодних здібностей, до, наприклад, хімії.
4. Мозок можна і треба тренувати
Усі ми маємо потенціал, проте як його розкрити без тренувань? Вони можуть бути різними: хтось розвʼязує головоломки, хтось читає, а хтось стежить за своїм раціоном (і це теж важливо!) тощо. Але мозок можна тренувати і просто під час навчання, поєднуючи таким чином два корисні заняття.
Найпростіше і найпродуктивніше – активувати різні ділянки мозки. Наприклад, готуючися до контрольної з математики спробуйте не просто запамʼятовувати формули, а користуватися також словами, зображеннями, таблицями та графіками, можна навіть малюкати! Що більше підходів – то простіше запамʼятати.
Таким чином ми тренуємо мозок та розвиваємо звʼязки між різними його ділянками. Науковці впевнені: мозок людей, які змогли досягти успіху в різних сферах, має розвинену комунікацію між обома півкулями, і це не вроджена ознака, цей звʼязок було розвинено тренуваннями.
5. Важливо розвивати гнучкість мислення
Мало хто любить контрольні, чи не так? Але чому? Причин може бути чимало, проте серед них точно буде час. А якщо точніше – його нестача. За 45 хвилин потрібно розвʼязати принаймні кілька завдань, і не всі з них прості. Тож можна розуміти, як відповісти, але просто не встигнути це зробити. Чи дивно в такому випадку, що дехто з учнів починає сумніватися у власних силах та неабияк стресувати? І зрештою – перестати цікавитися навчанням.
Це все чудово зрозуміло, але якщо говорити про довгострокові результати, то найбільших успіхів у житті досягають люди, які попри все можуть зосередитися та проявити гручкість мислення.
Як це зробити? Під час підготовки до контрольної / іспиту не варто просто заучувати весь масив інформації, а потім намагатися пригадати, що ж саме ви читали напередодні. Натомість опановуйте інформацію поступово: так ви не перевантажите мозок та сформуєте нові нейронні звʼязки.
6. Взаємодія важлива
Ви навчаєтеся разом із однокласниками не лише тому, що так заведено, а й тому, що педагоги й найковці знають: колективна робота сприяє кращому засовоєнню знань. Коли ви працюєте над чимось самостійно, то можете розраховувати лише на себе, проте ваші судження обмежені через нестачу досвіду і знань. А от разом із однокласниками ви можете поглянути на одну й ту саму тему з інших точок зору, і це чудово!
Також спільне навчання допомагає подолати психологічні бар’єри й залучитися емоційною підтримкою.
Цікавий факт: чимало школярів упевнені в тому, що вони не мають здібностей до математики. Багато хто так і відповідає: «Я ж гуманітарій!». Зрештою це призводить до того, що учень просто перестає достатньо старатися і, звісно, зовсім перестає розуміти всі ці формули. Так, математика не найпростіший предмет, проте опанувати її на шкільному рівні цілком реально, ба більше – потрібно, адже всім доведеться складати ЗНО (а зараз – НМТ) з математики. Для того, аби ви могли як слід до нього підготуватися та не втрапили в пастку хибних уявлень, ми підготували для вас Всеукраїнський інтернет-конкурс «Уся правда про НМТ з математики». Розвʼязуючи завдання конкурсу, ви не лише дізнаєтеся все, що необхідно, про організаційні правила тестування, типи завдань, досвід своїх попередників і лайфгаки з підготовки, а й зможете попрактикуватися на конкретних задачах і рівняннях. Тож долучайтеся до конкурсу та неодмінно розкажіть про нього друзям!
