Новий закон України про повну загальну середню освіту

Бути у курсі освітніх новин повинні не тільки вчителі! Зміни в законі про освіту диктують нові правила життя для кожного школяра. Звісно, можна не звертати на закони особливої уваги, але насправді їхнє знання допоможе вам краще розуміти, що ж відбувається навколо та як варто себе поводити. Ви розумітимете свої права, обов'язки та потреби, а це завжди дуже важливо та серйозно. Тож погляньмо на закон про загальну середню освіту 2020 року по-новому!

Новий закон України про повну загальну середню освіту

18 березня 2020 року набрав чинності новий Закон України «Про повну загальну середню освіту». Закон розроблявся декілька років спільними зусиллями МОН під керівництвом двох міністерок, народних депутатів та експертного середовища. Він став логічним продовженням законодавчого врегулювання реформи системи освіти, початок якого поклав Закон України «Про освіту».

Огляд Закону «Про повну загальну середню освіту»

1. Щодо рівнів освіти та терміни її здобуття

Рівень освіти – це завершений етап освіти у відповідному закладі. Кожен рівень освіти, у тому числі дошкільний, характеризується певною складністю, компетентністю, а також має відповідати стандартам Національної рамки кваліфікацій.

Рівні середньої освіти:

  1. Початкова освіта триває чотири роки. Зазвичай початкову освіту отримують із шести років, але діти з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку (як правило, пізніше). Тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.
  2. Базова середня освіта триває п’ять років. 
  3. Профільна середня освіта здобувається протягом трьох років, але її терміни можуть бути подовжені залежно від результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня.

2. Щодо закладів загальної середньої освіти

Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»
Оберіть клас:

Як створити заклад загальної середньої освіти?

Можливо, ви мрієте колись у майбутньому заснувати школу, гімназію або навіть ліцей? Тоді ця інформація точно стане у пригоді! Для відкриття закладу загальної середньої освіти необхідно зареєструвати відповідну юридичну особу (тобто установу) і переконатися, що надходження від її освітньої діяльності складають більшу частину від усіх. Є інший шлях – практикувати освітню діяльність як фізична особа підприємець. До речі, це можна вже з шістнадцяти років!

Який юридичний статус закладу освіти?

А от якщо ви прагнете стати юристкою або юристом, необхідно для початку ретельно вивчити нормативну сторону діяльності вашого закладу! Заклад освіти може мати один із трьох статусів суб’єкта правовідносин:

  • бюджетна установа;
  • неприбутковий заклад освіти;
  • прибутковий заклад освіти.

Засновник закладу відіграє чималу роль, адже від нього залежить, як саме у правовому полі діятиме установа. Є три шляхи: державний, комунальний, приватний чи корпоративний навчальний заклад.

3. Щодо засновника закладів загальної середньої освіти

Хто НЕ може бути засновником закладу освіти?

Громадянин/-ка (підданий/-а) держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.
Юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора або держави-окупанта, або зареєстрована на території держави-агресора або держави-окупанта, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора або держави-окупанта.

Які права та обов’язки засновника?

  1. Прийняття рішень: щодо створення, реорганізації, ліквідації, зміни типу закладу, затвердження статуту.
  2. Правовідносини засновник-керівник закладу: укладення контракту та його розірвання.
  3. Фінанси: затвердження кошторису, фінансового звіту.
  4. Контроль: дотримання закладом установчих документів та фінансово-господарської діяльності. 
  5. Інклюзія: створення простору, універсального дизайну і розумного пристосування.
  6. Протидія дискримінації: контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за будь-якими ознаками.
  7. Протидія булінгу: контроль за виконанням плану тематичних заходів, розгляд скарг про відмову у реагуванні на цькування, вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг школярам, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.
  8. Не має права втручатися у діяльність закладу.

4. Щодо фінансування системи загальної середньої освіти

Бажаєте покращити знання
або підготуватися до ЗНО?
Оберіть предмет:

Фінансування загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. З останнього щорічно виділяють грошову допомогу (субвенції) місцевим бюджетам. Усього держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту. Для порівняння, у 2018 році український ВВП становив 130, 8 мільярдів. Тепер ви знаєте, як порахувати мінімальний розмір асигнувань! 

5. Щодо найменування закладів загальної середньої освіти

Школа диктує правила учням, так само як держава встановлює правила для закладів. І навіть назви освітніх установ регламентуються! Так, найменування має містити:

  • інформацію про тип, 
  • територіальну належність (найменування адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням закладу),
  • організаційно-правову форму (для приватних і корпоративних закладів),
  • додаткову інформацію про власну назву, номер закладу чи найменування засновників, а також ім’я (псевдонім) суспільно-політичного і громадського діяча, захисника Вітчизни, діяча/-ки науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.

6. Щодо освітніх програм

Яка їх основа? Стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).

Що мають містити? Вимоги до здобувачів освіти, перелік освітніх компонентів за логічною послідовністю, обсяг навантаження та очікувані результати навчання учнів. Також освітні програми мають передбачати освітні компоненти для вільного вибору школярів. 

Ким розробляються і як приймаються? Закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до ЗУ «Про освіту» і спеціальних законів.

Які освітні програми можна використовувати у закладах? Ті, що охоплюють різні рівні освіти. Ті, що розробляються й акредитуються відповідно до ЗУ «Про освіту» і спеціальних законів.

7. Щодо мови навчання

Новий закон про освіту у мовному питанні непохитний: «Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова». Тобто наша рідна українська! Хоча, звісно, все не так уже і просто, і є багато питань, що потребують вирішення. 

Мовне питання у сфері освіти має особливості для національних меншин та корінних народів України. Поряд із українською, вони можуть вивчати мову своєї національності або народності в окремих групах. Це поширюється на комунальні заклади для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти. Окрім того, поза школою, учням, які належать до національних менших та корінних народів, гарантується право вивчати рідну мову через національні культурні товариства.

8. Щодо форм здобуття повної загальної середньої освіти

Навчальний процес у школах здійснюється за груповою (вечірня та очна форма) та індивідуальною формою навчання. Якщо перша для нас є звичною та зрозумілою, то індивідуальна форма освіти має свої особливості.

Види індивідуальної форми навчання:

  • Екстернат – самостійне засвоєння шкільної програми, що організовується за наявності поважних причин (стан здоров’я, проживання на неконтрольованій території, швидке опанування змісту дисциплін тощо).
  • Сімейна (домашня) – самостійна організація освітнього процесу батьками учня, що здійснюється для школярів до 18 років з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду дитини.
  • Педагогічний патронаж – часто вимушена форма здобуття освіти (маленькі класи у селищах, діти на стаціонарному лікуванні), у випадку якої освітній процес і засвоєння знань забезпечує педагогічний працівник.

9. Щодо зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти

За українською Конституцією кожен має право на рівний доступ до освіти! Забезпечується це шляхом конкретних правил зарахування до закладів, залежно від типу установи.

  • Початкова школа та гімназія: без проведення конкурсу.
  • Приватні та спеціалізовані заклади освіти: можливе проведення конкурсу під час зарахування.
  • Комунальний заклад для здобуття початкової та базової середньої освіти: зараховуються усі діти, які є дітьми працівників школи, проживають поблизу, мають сестер/братів, що є школярами цієї установи.
  • Профільна середня освіта: зазвичай зарахування на конкурсних засадах.

10. Щодо територіальної доступності

Територіальна доступність і наближеність закладу до місця проживання – чи не найголовніший критерій під час вибору освітньої установи. Так, трапляються варіанти, але більшість батьків намагається обрати школу, яка знаходиться неподалік від дому.

За кожним комунальним закладом освіти або його структурним підрозділом закріплена певна територія обслуговування. Для цього органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку. Так-так, у них є відомості про всіх нас!

11. Щодо підвезення учнів та вчителів

Як забезпечується? Органами місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів шкільними автобусами.

Який транспорт? Шкільні автобуси, обладнані для перевезення людей з інвалідністю, а також інший транспорт, якщо осіб для перевезення не більше 8.

12. Щодо формування класів

Усім знайома ситуація: класи у селищах не набираються, а міські школи тріщать скрізь від кількості школярів. Аби цього уникнути, Закон україни про загальну середню освіту встановлює, що кількість учнів у державних та комунальних закладах має становити:

  • не менше 5 осіб;
  • 24 учня для початкової школи;
  • 30 – для здобувачів базової чи профільної середньої освіти.

Види класів:

  1. Інклюзивна група створюється в обов’язковому порядку після звернення батьків дитини.
  2. Спеціальний клас утворюється за погодженням із засновником установи або уповноваженим ним органом.
  3. Групи із дистанційною та вечірньою формою здобуття освіти можуть відкриватися, якщо кількість учнів не дозволяє утворити очний клас.
  4. Класи з навчанням мовою корінного народу або національної меншини відкриваються, якщо на це є значний попит (за заявами батьків).

13. Щодо навчальних періодів

Закон про середню освіту небагато розповідає про структуру і тривалість навчального року. Адже майже все визначає педагогічна рада закладу відповідно до рекомендацій МОН. Тобто перш за все, якщо виникли питання, варто звернутися до керівництва школи. Але також відповіді щодо навчальних періодів можна знайти у ДСанПіН 5.5.2.008-01:

  1. Тривалість навчального року для початківців не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступеня – 190 робочих днів.
  2. Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів. 

14. Щодо індивідуальної освітньої траєкторії

Хто може практикувати? Усі охочі школярі.

У чому полягає? Учень самостійно обирає форму освіти, навчальні плани, програми і дисципліни, методи та засоби навчання, темпи засвоєння тощо.

Що потрібно? Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогами та учнем/батьками.

Чи може школа відмовитися? Фактично так, адже питання спроможності школи реалізувати індивідуальну освітню траєкторію розглядає педагогічна рада закладу. Натомість батьки можуть оскаржити негативну відповідь до керівника та/або засновника закладу. 

15. Щодо документів про освіту

Усі школярі чекають випускного не стільки через урочистість, скільки для того, щоб отримати омріяний сертифікат! Усього за життя здобувачі освіти отримують три обов’язкові документи:

  • свідоцтво про початкову освіту;
  • свідоцтво про базову середню освіту;
  • свідоцтво про повну загальну середню освіту.

Кожен із цих документів свідчить про здобуття певного навчального рівня. При цьому, не важливо, яка форма освіти, навчальні плани, програми і дисципліни, темпи засвоєння тощо. Головне – результати річного оцінювання і державної підсумкової атестації. Цікаво, що для дітей із порушенням зору сертифікати виготовляються спеціально, із використанням шрифта Брайля.

16. Щодо керівника закладу загальної середньої освіти

Замислюєтеся про те, як у майбутньому стати директором школи? Тоді вам необхідно мати вищу освіту як мінімум магістерського ступеня та стаж педагогічної або наукової діяльності від трьох років. Бажано ще перемогти у конкурсному відборі на посаду (окрім приватних і корпоративних закладів)! Чому? Керівники закладів – це певною мірою президенти із відповідними повноваженнями в межах школи. Вони можуть:

  1. Діяти від імени закладу та представляти його.
  2. Розпоряджатися майном та коштами.
  3. Призначати та звільняти з посади вчителів.
  4. Визначати режим роботи закладу.
  5. Ініціювати створення структурних підрозділів.
  6. Видавати накази і укладати угоди.

Директори шкіл мають найбільше прав серед усіх інших працівників закладу. Однак повноваження завжди несуть за собою обов’язки. Тож які обов’язки керівника закладу?

  1. Контролювати: виконання школою законів, організацію освітнього процесу державною мовою.
  2. Розробляти: проєкт кошторису.
  3. Організовувати: видачу документів про освіту, фінансово-господарську діяльність закладу, харчування та медичне обслуговування учнів, зарахування й відрахування учнів.
  4. Забезпечувати: розроблення та виконання індивідуальної програми розвитку учня, реалізацію академічних свобод педагогічних працівників, відкритість і прозорість закладу.
  5. Затверджувати: правила внутрішнього розпорядку закладу, освітні програми.
  6. Створювати: умови для здобуття освіти дітей з особливими освітніми потребами, умови для здійснення громадського контролю за закладом.

17. Щодо педагогічних працівників

Академічна свобода, педагогічна ініціатива, захист професійної честі і гідності – все це передбачає сучасне законодавство України про освіту педагогічним працівникам. На цьому перелік прав учителів не закінчується:

  • вільний вибір освітніх програм із підвищення кваліфікації;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
  • творчу відпустку строком до одного року раз на 10 років із зарахуванням до стажу роботи.

А які умови прийняття на роботу? Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами. Педагогічні працівники, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі строкових трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

18. Щодо педагогічної ради

Педагогічна рада – такий собі парламент у межах школи, що утворюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі вони зобов’язані брати участь у засіданнях педагогічної ради. А головою педагогічної ради є керівник заклад, тобто директор.

Педагогічна рада:

  1. Ухвалює: стратегію розвитку школи та річний план роботи, освітні програми, правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
  2. Приймає рішення: переведення учнів на наступний рік навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та викладачів.
  3. Визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
  4. Ініціює: позаплановий інституційного аудит, громадську акредитацію, зовнішній моніторинг якості освіти та/або освітньої діяльності закладу.

19. Щодо академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти

Академічна доброчесність – освітній принцип, дотримання якого у кожному закладі моніторять усі педагогічні працівники, включаючи керівництво. Порушеннями академічної доброчесності є такі форми обману, як:

  • академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, хабарництво, необ’єктивне оцінювання;
  • надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА та ЗНО;
  • використання учнем під час контрольних робіт допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
  • проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
  • необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

Педагогічні працівники, які порушили принцип академічної доброчесності:

  • не можуть залучатися до проведення заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
  • не можуть допускатися до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
  • не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;
  • можуть бути позбавлені педагогічного звання. 

20. Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію. Їм гарантується право підвищувати кваліфікацію в комунальному закладі післядипломної освіти, розташованому на території відповідної (за місцем проживання) області. Попри це, викладачі мають право обрати будь-який інший суб’єкт освітньої діяльності для підвищення своєї кваліфікації.

150 годин за п’ять років – кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника, що оплачується державним коштом.

21. Щодо атестації та сертифікації педагогічних працівників

«За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється або підтверджується кваліфікаційна категорія та може бути присвоєне педагогічне звання», – закон про освіту.

Яка мета сертифікації? Виявлення та заохочення педагогів із високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Сертифікація передбачає:

  • експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їхньої роботи;
  • самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
  • оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.

Право на проходження сертифікації мають педагогічні працівники, які працюють не менше двох років у закладах освіти та мають педагогічне навантаження. Безоплатно таке право надається один раз на три роки. Педагогічний працівник, який не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

22. Щодо інституційного аудиту

Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти, які повинні забезпечувати його ефективну роботу та сталий розвиток.

Плановий інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами не частіше одного разу на 10 років.

Позаплановий інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, педагогічної ради, загальних зборів (конференції) колективу або піклувальної ради закладу загальної середньої освіти та в закладі загальної середньої освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.

23. Щодо піклувальної ради

Як утворюється? За рішенням засновника або уповноваженого ним органу для одного чи кількох закладів загальної середньої освіти.

З якою метою? Для виконання перспективних завдань розвитку закладу, залучення фінансових ресурсів, ефективної взаємодії закладу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськістю та іншими.

Резюме: які саме кардинальні зміни відбулись

  1. Гарантії рівного доступу до освіти
  2. Зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів.
  3. Заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.  
  4. Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах.
  5. Можливість кожному навчатися за власною освітньою траєкторією.
  6. Діти на тривалому стаціонарному лікуванні можуть здобувати освіту в медзакладах.
  7. Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів
  8. Надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.
  9. Три адаптаційні цикли навчання (1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас). Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.
  10. Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами.
  11. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. 

Переглянути закон «Про повну загальну середню освіту» 

Завантажити. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Відповіді на всі розповсюджені питання щодо закону про освіту 

1. Чи правда, що всіх педагогів, які отримують пенсію за віком, звільнять?

Ні, з 1 липня цього року передбачене переведення на однорічний трудовий договір. Ідеться не про звільнення, а про автоматичне переведення на інший тип договору. Проте педагог, який відмовиться від переведення на строковий договір, буде звільнений.

2. Чи почнуть оплачувати групу подовженого дня з держбюджету?

Так. З 1 січня 2021 року зараплатня вихователів груп подовженого дня опалачуватиметься з освітньої субвенції – як і зарплатня всіх педагогів.

3. Чи правда, що тепер батьки зможуть приходити на уроки без попередження?

Ні. Закон дійсно закріплює право батьків бути присутніми на уроках своїх дітей, але – за попереднім погодженням із керівником школи.

4. Чи зменшили допустиму кількість учнів у класах?

Так, але лише для початкової школи. З 1 вересня 2024 року в 1-4-х класах не може бути більше 24-х учнів. Для всіх інших класів зберігається норма про 30 учнів.

5. Якщо у середині навчального року в класі стало менше 5-ти учнів, це означає, що їх переводять на іншу форму навчання?

Так, але не відразу. За законом, клас має довчитися до кінця навчального року.

Новий закон про повну загальну середню освіту значно доповнився та змінився. Сподіваємося, тепер ви чудово орієнтуєтеся у ньому!

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!

Начайтесь з «На Урок»

Курс вже розпочався (ви ще можете записатись!)

Підготуйся до ЗНО з фізики на цьому курсі. Ти швидко запам'ятаєш закони, правила та поняття і навчишся розв'язувати завдання усіх рівнів!

Усенко Ольга

Вчитель фізики та математики вищої категорії, стаж роботи — 21 рік.

Усі онлайн-курси «На Урок»

Рекомендуємо