Як НЕ треба писати мотиваційні листи

Сподіваємося, ви вже визначилися з університетом мрії? У такому разі саме час почати працювати над мотиваційним листом. Цьогоріч він — один із найважливіших документів, який може або допомогти вам вступити на омріяну спеціальність, або звести всі зусилля нанівець. Так-так, усе настільки серйозно! У цій статті ми поговоримо про те, як НЕ треба писати мотиваційні листи, та дізнаємося, які помилки можуть коштувати надто дорого.

Помилка №1: один мотиваційний лист для різних університетів

Цілком зрозуміло та природно, що ви не збираєтеся обмежуватися одним вишем та прагнете збільшити свої шанси на щасливе студентське життя, а отже подаєте заяви до кількох закладів. Але от що не є нормальним, так це бажання зекономити час та сили, надіславши один мотиваційний лист до різних ЗВО. Сумна новина: це одразу помітно. Повірте, члени приймальної комісії мають чималий досвід та легко можуть вирахувати абітурієнта, який вирішив не заморочуватися. 

У таких листах зазвичай немає ані слова про конкретний університет, факультет, особливості спеціальності чи програми. А про це варто писати! Адже щось саме в цій спеціальності та цьому факультеті привернуло вашу увагу, чи не так? Вам же не все одно, де навчатися? Тож витратьте трохи часу та персоналізуйте мотиваційні листи (аби було простіше, основа таки може бути одна).

Помилка №2: забагато штампів

Упевнені, ви вже перечитали чимало статей та передивилися ще більше відео, присвячених мистецтву написання мотиваційних листів. Цілком розуміємо цей порив, адже це закордоном вони стали вже звичним етапом вступної кампанії, а от для України це неабияка новинка. Але! Пам'ятайте, що мотиваційний лист не має єдино правильної структури, навіть навпаки! Якщо ви не слідуєте на 100% якимось класичним порадам, якщо не використовуєте штапми, це чудово! Насправді саме зараз, вступаючи до вишу, варто продемонструвати свою креативність. Головне — бути при цьому чесними.

Штампи ж дуже прозоро натякають на те, що насправді ви не надто прагнете вступити саме до цього університету та просто скористалися стандартними порадами, не доклавши власних зусиль. Приймальна комісія цього не оцінить. 

Помилка №3: починати розповідь про себе з далекого минулого

Із самого дитинства. Цілком зрозуміло, що вам хочеться розповісти про себе якомога більше та привернути увагу комісії, але все ж таки варто пам'ятати про межі розумного. Будьте певні, що комісії не надто цікаво читати історію про те, як ви, слухаючи українські народні казки на ніч, почали розпитувати маму про потерчат та мавок, і тоді вона сказала, що з вас вийде чудовий фольклорист. 

Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»
Оберіть клас:

Дитячі історії зазвичай дуже милі, але вони яж ніяк не допоможуть членам комісії ухвалити рішення на вашу користь. Тож краще розкажіть про свої шкільні досягнення, цікаві проєкти, захоплення та прагнення.  

Помилка №4: багато загальних слів

Дуже-дуже часто абітурієнти пишуть красиві слова про те, що обрана спецілаьність допоможе їм розвиватися, йти вперед, стати корисними власній країні, знайти своє призначення... Чудово, якщо ви дійсно все це відчуваєте. Але погано те, що всі ці «високі цілі» виглядають надто штучно та узагальнено. Може здатися, що насправді ви не знаєте, для чого ж вступаєте на конкретний факультет, тому й пишете всі ці красиві фрази. 

Для того, аби продемонструвати власні прагнення, краще написати про конкретні цілі, про цікаві проєкти, які мрієте реалізувати тощо. І важливо — якомога чіткіше пропишіть конкретні причини вашого бажання опанувати саме цю спеціальність, вчитися саме на цьому факультеті, вступити саме до цього університету. 

Тут взагалі треба вміти балансувати. Спробуйте не перестаратися та не почати співати дифірамби вишу, розповідаючи, який він неймовірний та як ви все життя не могли дочекатися, коли ж вступите саме до нього. Ні, таке справді може бути, просто пишіть про це чесно та спокійно, без зайвих прикрас. А ще краще, витратьте дорогоцінне місце для чогось більш важливого та суттєвого.

Помилка №5: багато помилок

Орфографічних, пунктуаційних, ситаксичних тощо. Мотиваційний лист, написаний із помилками, навряд викличе захват хоча б у когось. І не варто думати, що якщо ви вступаєте на фізичний факультет, неграмотність вам пробачать. У жодному разі! Зрештою, як ви збираєтеся в майбутьному писати курсові та дипломні? Жоден науковий керівник не читатиме текст із купою помилок, яким би геніальним він не був. 

Наявність помилок скаже приймальній комісії одне: вам було настільки все одно, що ви навіть не перечитали написане. Тож не дивуйтеся, якщо в такому випадку при інших однакових моментах вибір буде зроблено на користь абітурієнта, який не полінувався перечитати свій текст та виправити помилки. А ще краще — попросіть когось із рідних поглянути на ваш мотиваційний лист. Як відомо, помилки в чужих текстах видно набагато краще! 

Помилка №6: не вивчити вимоги університетів

Так, ми знаємо, що є певні загальні вимоги та норми написання мотиваційних листів. Але також варто розуміти, що в кожному закладі є власні вимоги для його написання та критерії оцінювання. Найпростіше — вимоги до обсягу. Завдяки цим вимогам комісії одразу ж зрозуміють, наскільки ви зацікавлені в навчанні, уважні та вмієте виконувати завдання. Тож не лінуйтеся прочитати встановлені вишем вимоги (їх ви точно знайдете на сайті закладу) та написати текст згідно з ними. 

Ми розповіли вам про типові помилки, яких припускаються абітурієнти під час написання мотиваційних листів, тож тепер ви знаєте, як робити не варто. А як варто? Про це ви дізнаєтеся з відео «Вступ-2022. Як написати мотиваційний лист: поради і приклади». Вам усе вдасться!

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!

Рекомендуємо