Із лінню, без виключення, стикався кожен учень. Ми хочемо вчитися, бути розумними та досягти успіху в житті, але все це абстрактно. Коли справа торкається конкретних завдань, нас одразу ж охоплює апатія і жодні слова й переконання про те, яким успішним можна стати, навчаючися, не мають колишньої сили перед усемогутніми лінощами.
То як побороти лінь і змусити себе вчитися? Аби відповісти на ці запитання ми спробуємо зрозуміти, чому вона виникла у людській природі та коли є ворогом, а коли необхідним запобіжником.
Причини лінощів
Розглядати лінь як щось, що можна побороти виключно вольовим зусиллям – не завжди правильний підхід. Часто вона має причини, які не варто ігнорувати чи витісняти зі свідомості, краще їх уважно проаналізувати. Лише визначивши корінь саме ваших лінощів, можна поставити собі правильний «діагноз» та знайти найефективніший спосіб боротьби з ними.
Наводимо кілька найтиповіших причин, що є причиною ліні:
- Слабкість волі. Найпростіша з причин, що може корінитись як в інфантильності так і відсутності звичок до рутинної праці.
- Відсутність мотивації. Вигоди навчання у школі надто довгострокові, аби охопити їх поглядом. Як результат, ви не отримуєте позитивного підкріплення і не бачите сенсу в роботі.
- Страх поразки. Таке трапляється, коли ви маєте справу із неулюбленим, нав’язаним предметом. Наприклад – розв’язуєте задачі з математики, тоді як вважаєте її не вашою дисципліною. Якщо ви гуманітарій (або ж хтось твердо переконав вас, що ви є гуманітарієм), можна наперед відчувати, що ви провалились, а це вб’є будь-яку мотивацію та потік енергії, спрямованої на справу.
- Тривога та страх (булінг у класі, переживання через зовнішність, депресія) можуть блокувати когнітивні здібності не гірше ніж втома.
- Відсутність поточної мети. Треба працювати, але справа лежить суцільною брилою. Відсутність первинного спрямування демотивує та примушує уникати роботи.
Чи потрібно боротися з лінню?
Варто пам’ятати, що інколи відчуття ліні може бути непоганим сторожем на варті вашого здоров’я чи душевного спокою. По-перше, варто відрізняти лінь та банальну втому. Як відомо, після певного обсягу роботи наша увага погіршується і настає природнє ослаблення когнітивних функцій. Погіршення пам’яті, млявість та інші ознаки втоми є схожими зі станом, у який ми потрапляємо під час приступів ліні. Утім, якщо лінь можна побороти силою волі, то з втомою подібного не вийде.
У таких випадках варто просто відкласти завдання і почати завтра з ранку. Такий підхід не просто корисніший, він і більш ефективний. Ви можете помітити, що вранці легко впоралися з завданням, яке не могли «пробити» кілька годин увечері.
Як побороти лінь та мотивувати себе до навчання
Звісно, боротьба з лінню багато в чому залежить від її походження. Саме тому обирати спосіб боротьби варто лише визначивши ключову причину, що змушує відкладати справи на потім. Залежно від причин, способи подолання ліні можуть бути наступними:
- Просто сідати й робити. Часто лінь зникає щойно нам вистачає сил змусити себе почати справу. Це принцип «розгойдування». Як тільки перша точка «нерухомості» подолана, зробити наступний крок стає легше. Саме тому – сісти і примусити себе невідривно працювати протягом перших 15 хв, абсолютно раціональна порада і важлива складова успіху.
- Прокрастинація – підступний ворог. Як помітно з першого пункту – відкладати роботу це щось протилежне «сідай і роби». Прокрастинуючи ми дозволяємо свідомості заспокоїти себе відмовками, аби не починати роботу: «я ще не поїв», «мати просила прибрати кімнату», «може почати з завтра?». Усе це «Троянські коні», що прориваються у вашу свідомість. Вчіться ловити їх заздалегідь.
- Брак мотивації та довгострокова ціль. Мозок виділяє енергію на те, що ви бачите перспективним та економить сили на діяльності, яка не несе користі. З цієї позиції лінь є сигнал – ви не бачите завдання, як те, що має смисл. Переконання батьків, примус чи здача іспиту, що наближається, мають лише короткостроковий ефект, адже не впливають на вашу, глибинну мотивацію. Не можна використати чужі смисли – батьки вже знайшли чим мотивувати себе, тепер маєте знайти і ви. Спробуйте визначити, чому вчитись для вас важливіше за короткострокові розваги й задоволення.
Корисні лайфхаки для боротьби з лінню
Способи боротьби із лінню різняться залежно від потреб, а подекуди й темпераменту кожного школяра, тож хоча поради, вказані нижче, є популярними, єдиного рецепту нема. Можливо, вам повністю підійдуть деякі прийоми, але у окремих випадках ви добре працюватимете вчинивши навпаки.
- Створіть розклад дня. Для тих, хто має проблеми із лінню, він може стати «зовнішнім скелетом», що організує та допоможе виробити корисні звички.
- Де ваша особиста ціль? Імовірно, ви будете радо шукати способи, як збільшити кількість переглядів і підписників свого блогу в Інстаграм, якщо маєте мету стати топ-блогером. Подібна робота не буде для вас важкою і ви не відчуватимете жодної ліні. А усе чому? Просто у такому випадку ціль і засоби її досягнення (робота і задачі) чітко усвідомлені й пов’язані.
- Позитивне підкріплення. Ви кинули рекламу на інстаграм-акаунти (робота) і отримали підписки (підкріплення). Таким чином, зусилля і підкріплення є врівноваженими, що надзвичайно стимулює працювати далі та є ліками проти лінощів. Намагайтесь використовувати принцип «миттєвого підкріплення» всюди. Зумівши виробити такий механізм ви навчитесь отримувати задоволення від праці та навіть не будете відчувати, що працюєте.
- Починайте з найскладніших справ. Думка про те, що найскладніше вже виконано надзвичайно мотивує та пришвидшує роботу.
- Великі завдання лякають. Розбивайте довгострокові справи на шматочки, що можна без особливих зусиль закінчити протягом однієї години/дня.
- Записуйте виконані справи. Ведіть список вивчених екзаменаційних білетів, тем, прочитаних книг. Інколи лише погляду на свій список досягнень може бути достатньо щоб підбадьоритися чи навіть захотіти поповнити його на пункт чи два.
- Зробити трохи більше. Якщо сьогодні ви в ударі, зробіть трохи більше, аби надалі мати «запас часу». По-перше, від маленького випередження ви щодня будете отримувати задоволення та знизите тривожність, а по-друге, наявність «запасу» мотивує вберегти й збільшити його.
Вести боротьбу з лінню можна лише розуміючи, що вона рідко приходить сама по собі. Найчастіше це сигнал про брак у дитини «психологічних м’язів», мотивації та цінностей, які важко отримати виключно примусом. А отож, відповідь на запитання «як змусити себе вчитися?» лежить у площині роботи з довгостроковими цілями та не може бути досягнута звинуваченнями й покараннями.
