Чий, який, котрий і скільки?
Мій, твій, наш і навіть їхній
Всякий, кожний, інший, сам
Має хист до добрих справ.
Колись-то давно, не з нашої пам'яті, коли ще й дідів наших не було на світі, жили собі мешканці країни Морфологія. Одного разу стався неспокій: деякі частини мови (так звуться мешканці) почали доводити свої переваги над іншими та принижувати значущість одне одного.
Поважний Іменник запевняв, що він найбагатший, а рід його найчисленніший. Прикметник зауважив, що він найпишніший, бо всьому навколо дає ознаку, а Числівник зазначив, що він – найпунктуальніший, бо всьому знає і рахунок, і порядок.
За ними чемно спостерігав Займенник, а потім промовив: «Я також маю відмінки, роди та числа, ба більше – хто може замінити кожного з вас, коли вас немає в реченні? Звісно ж, я. Я заступаю на службу і за тебе, Іменнику, і за тебе, Числівнику, і за тебе, Прикметнику. Я вказую і на особи, і на предмети, і на їхні ознаки, і на кількість. Утім, я не називаю жодного з вас». Стало тихо, всі погодилися з Займенником та об'єдналися для милозвучності й різнобарвності нашої мови.
У цій статті йтиметься про займенник – головного героя казки й одну з найзагадковіших частин мови.
Що таке займенник
Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенник відповідає на запитання хто? що? який? чий? скільки? Так само як іменник, прикметник і числівник.
Оскільки займенник не називає поняття, це робить наше спілкування різноманітним і допомагає уникати повторів. Також займенники пов’язують зміст окремих речень і роблять їх більше зрозумілими. Він може вживатися замість іменника, числівника та прикметника.
Синтаксичні ознаки
Оскільки займенник як частина мови може «заміщувати» іменник, прикметник і числівник, він може виступати тим же членом речення, як і вони. А саме:
- Підметом (Я обожнюю олімпіади «На Урок». Ми взяли участь у конкурсі. Він допоміг мені з домашнім завданням).
- Означенням (Втілюю свої мрію. Цей письменник із нашого міста);
- Додатком (Заробив собі проблем. Щось тебе не чути);
- Обставиною (Вони зібралися біля вчителя; Відповіді шукайте в собі).
У таких випадках постає цілком логічне запитання: як підкреслюється займенник при розборі речення? Звісно, як і відповідні члени речення: підмет – суцільна риска, означення – хвиляста лінія, додаток – пунктир, обставина – крапка з рискою. Речення з займенниками мають певні правила. Займенники мають йти після слів чи понять, що їх позначають.
Морфологічні ознаки
За морфологічними ознаками та лексичним значенням виділяємо такі розряди займенників:
- Особові займенники – я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.
- Зворотний займенник – себе.
- Присвійні займенники – мій, твій, наш, ваш, їхній, свій.
- Вказівні займенники – цей, той, такий, стільки.
- Означальні займенники – весь, всякий, кожний, інший, сам, самий.
- Питальні займенники – хто? що? (стосується іменників), який? чий? (стосується прикметників), котри́й? скільки? (стосується числівників);
- Відносні займенники. Ті ж питальні, але без знаку питання, вживаються для приєднання підрядних речень до головних: хто, що, який, чий, котри́й, скільки.
- Неозначені займенники – будь-, -небудь, -хтозна, -казна (пишуться через дефіс), аби-, де-, -сь (пишуться разом);
- Заперечні займенники – ті, що й питальні, лише з часткою ні-, а також жодний.
Зверніть увагу на наголоси! Питальний і відносний займенник «котри́й» має наголос на другому складі.
Поєднуємо приємне з корисним. Вправа на визначення займенників і їхніх розрядів:
1. Прослухайте пісню гурту Океан Ельзи «Не йди». Випишіть займенники, розподіліть їх за розрядами та визначте їхню синтаксичну роль.
2. Пригадайте інші українські пісні, які мають речення з займенником. Яку функцію вони виконують? Проаналізуйте їх самостійно або ж запропонуйте вчителю чи вчительці проаналізувати їх на уроці разом із однокласниками.
Хочете опанувати більше тем із цікавими прикладами та вправами? Завітайте на онлайн-курси з української мови «На Урок».
Відмінювання займенників
Принцип відмінювання займенників залежить від того, яку частину мови вони позначають:
- Як прикметники твердої групи відмінюються займенники наш, ваш, всякий, кожний, інший, сам, самий, такий, який, котрий.
- Як прикметники м'якої групи відмінюється займенник їхній.
- Як числівник два відмінюються займенники скільки та стільки.
Інші займенники відмінюються майже кожен по-різному. Розглянемо на конкретних прикладах:
Особові займенники я, ти, ми, ви та зворотний себе відмінюються так:
Цікаві факти:
- Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він відмінюється, починаючи з родового відмінка за аналогією до займенника ти. Основи особових займенників у Називному відмінку та непрямих відмінках різні.
- До займенників третьої особи в родовому, знахідному та місцевому відмінках додається звук н (у нього, над ним).
- В орудному відмінку до займенників третьої особи звук н додається завжди (нею, ним).
- Перед займенником 1 особи однини Орудного відмінка – мною до прийменників над, з, під, перед додається голосна і: зі мною, наді мною. Це відбувається для милозвучності вимови, оскільки слово починається збігом двох приголосних.
Зверніть увагу:
Досить розповсюдженим є запитання: коли казати «їх», а коли «їхній»? Таке запитання виникає здебільшого тому, що в російській мові «ихний» є просторічним варіантом. Вкраїнській мові займенник «їхній» є цілком літературним і стилістично бажаним. З'ясуємо це раз і назавжди.
- Їхній – це присвійний займенник. Він означає належність - той, що належить їм. Наприклад: «Усі вони наче живі вставали в моїй уяві – хазяїн, хазяйка та їхні діти» (Михайло Коцюбинський).
- Їх – це форма родового або знахідного відмінка займенника «вони». Наприклад: «Ми поїхали в гості до родичів, а їх не виявилося вдома».
Для запам'ятовування можете обрати цей приклад або ж вигадати власний:
Вона підвезла їх до їхнього будинку.
Питальні та відносні: таблиця займенників:
Приклади пісень:
Ой, хто, хто Миколая любить?
Ой, чиє ж то жито.
Присвійні та вказівні займенники
Зверніть увагу:
Відмінюючи неозначені та заперечні займенники, не потрібно змінювати частки. Відмінюються лише частини хто, що, який, чий, скільки, котрий. Наприклад: будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким.
Морфологічний розбір
Однією з популярних вправ шкільної програми є морфологічний розбір частин мови. Розглянемо відповідний розбір на прикладі:
Там спомин і мрія
В єдине сплелося,
Зробилось від того
Душі моїй світло.
(Вадим Крищенко, Ніні Матвієнко)
1. Запишіть слово.
Моїй.
2. Визначте частину мови.
Займенник.
3. Знайдіть початкову форму (називний відмінок; для займенників прикметникової форми – називний відмінок однини чоловічого роду).
Мій
4. Визначте розряд за значенням.
Присвійний
5. Визначте морфологічні ознаки: рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.
Жіночий рід, однина, Давальний відмінок.
6. Визначте синтаксичну роль слова.
Означення.
Кожна частина мови – важлива цеглинка для красивого спілкування та влучного донесення думок. Тож плекайте мову! Нехай її милозвучність розходиться з-поміж нас і стає доброю повсякденною традицією, яка не потребує додаткових підстав.
