За якими критеріями університети оцінюватимуть мотиваційні листи

Як і минулоріч, зараз однією з умов вступу до університету є подання мотиваційного листа. Про те, як написати його, ви можете прочитати в наших статтях:

  1. Як написати мотиваційний лист: корисні поради для абітурієнтів.
  2. Як написати мотиваційний лист: лайфхаки та поради.
  3. Як написати найкращий мотиваційний лист до університету.
  4. Ідеї для написання мотиваційних листів.
  5. Чек-лист для написання мотиваційного листа.
  6. 10 типових помилок при написанні мотиваційного листа.

Мотиваційний лист – це діловий документ, який пише та подає під час вступу абітурієнт. У ньому ви маєте пояснити, чому хочете потрапити саме до цього ЗВО та на цю спеціальність, а також розкрити свої сильні сторони. 

Структура та зміст мотиваційних листів для університетів загалом є незмінними та спільними для всіх. А от критерії, за якими заклади освіти їх оцінюють, можуть відрізнятися. 

Університет може висунути власні вимоги, де чітко вказується обсяг листа (яка має бути кількість знаків), технічні нюанси оформлення (інтервал, шрифт), структура тощо. І це дійсно важливо, адже приймальна комісія дивитиметься на те, наскільки документ відповідає вимогам. І дійсно, якщо майбутній студент не зміг дотриматися таких простих вимог, то чого від нього очікувати? 

Критерії оцінювання мотиваційних листів розписані у Правилах прийому до конкретного закладу. Тож перш ніж писати лист, обов’язково ознайомтеся із вимогами!

Для прикладу погляньмо, які вимоги ставить перед абітурієнтами Київський національний університет імені Шевченка. Згідно з вимогами ЗВО, иотиваційний лист повинен відповідати наступним вимогам:  

  • чіткість структури листа й формулювання думок (кожен абзац присвячений одному факту чи події, містить одну тезу та аргументацію щодо неї); 
  • відповідність мовним нормам (орфографічним, граматичним, мовностилістичним, пунктуаційним);  
  • обсяг листа – не менш як 200 і не більш як 600 слів. 
  • лист має бути сформований у форматі word та pdf або .jpeg (написаний у текстовому редакторі, кегль від 9 до 14, міжрядковий інтервал від 1 до 2).
Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»
Оберіть клас:

Щодо структури мотиваційного листа, то вона має бути наступною:

  • вступ: звертання та стисла інформація про себе;  
  • основна частина: мета вступу на освітню програму (спеціальність, факультет / інститут) і відповідні очікування; 
  • опис зацікавленості професією, кар’єрних планів, особистого розвитку та аргументів, якими вступник керувався, обираючи освітню програму (спеціальність, факультет/інститут), зокрема можуть бути вказані вже отримані знання чи навички, інші здобутки (участь у проєктах, олімпіадах тощо), які будуть корисними для навчання за фахом;  
  • висновки: мотиваційний лист має завершуватися підсумком (два-три речення), який вказує на впевненість вступника у правильному виборі освітньої програми.

Ще один приклад: вимоги до мотиваційних листів від Харківського національного університету імені Каразіна:

Мотиваційний лист вступника повинен містити такі змістовні частини:

  1. Вступ: назва мотиваційного листа, звернення, особисті дані вступника.
  2. Основна частина.
  3. Висновки.

Основну частину дозвлено впорядковувати на власний розсуд, але бажано, щоб вона містила:

  • міркування про кар’єрні прагнення, на основі яких було обрано саме цю освітню програму, про кар’єрний план (чого хоче досягти вступник, отримавши диплом Університету), про те, як обрана освітня програма допоможе розвинути відповідні якості;
  • інформацію про навички, знання, особистісні якості, які можуть допомогти вступнику досягти успіху в обраній сфері.

Рекомендований обсяг мотиваційного листа 200–400 слів.

Під час розгляду мотиваційних листів приймальна комісія бере до уваги наступні критерії:

1. Визначеність мотиваційної сфери вступника щодо майбутнього фаху, наявність роздумів щодо правильності професійного самовизначення, здатності до самореалізації у професії, бачення себе в перспективі як успішного, конкурентоспроможного фахівця.

2. Наявність принаймні одного доречного прикладу з власного життя або прикладу подій із історії чи суспільно-політичного життя, що спонукали абітурієнта до обрання спеціальності.

3. Демонстрація спроможності інтерпретувати ідеї, позиції, факти, реалії, ситуації, здатності робити власні висновки, значущі для особистісного і професійного становлення.

4. Спрямованість викладених роздумів на самопізнання, самовизначення в соціумі (проєктуючи себе на майбутню професію, вступник розкриває власний досвід взаємодії з соціальним оточенням, окреслює перспективи розвитку).

Навчайтеся на онлайн-курсах «На Урок»
Оберіть клас:

5. Логічність і послідовність викладу.

6. Несуперечливість висновків, аргументів і прикладів.

7. Грамотність оформлення. 

 

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!

Рекомендуємо